Чесники (Польща)
село
.jpg) Координати 50°43′ пн. ш. 23°27′ сх. д. / 50.717° пн. ш. 23.450° сх. д.Координати: 50°43′ пн. ш. 23°27′ сх. д. / 50.717° пн. ш. 23.450° сх. д.
|
Чесники[3][4] (або Чашники[3], пол. Cześniki) — колишнє (до 1943 р.) українське село в Польщі, у гміні Ситно Замойського повіту Люблінського воєводства. Населення — 477 осіб (2011)[1].
Розташування[ред. | ред. код]
Знаходиться на Закерзонні (в історичній Холмщині).
Історія[ред. | ред. код]
.jpg)
Вперше згадується церква святого Михайла у 1415 році[3][4]. У 1867 році замість дерев'яної церкви зведена мурована, на 1872 рік налічувала 770 парафіян[4].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою[5].
Село пережило депортацію українців російською армією у 1915 році, окупацію Холмщини поляками у 1919 році з закриттям церкви. Присланий поляками вчитель Бартковскі силою захопив майно священика та побив його[6].
У 1921 році село входило до складу гміни Котлиці Томашівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[7]. За переписом населення Польщі 1921 року в селі та однойменному фільварку налічувався 161 будинок та мешкало 999 осіб (472 чоловіків та 527 жінок), з них[7]: 734 православних, 241 римо-католик, 23 юдеїв і 1 євангельський християнин або ж 441 українець, 543 поляків, 12 євреїв та 3 осіб іншої національності.
У 1939 році під час ганебного відступу перед німцями польське військо спалило півсела і вбило кількох українців.[4]
Під час німецької окупації 1939—1944 років церква була повернена українцям і тут діяла парафія Української автокефальної православної церкви. Також діяли українська школа (вперше), хор, дитячі гуртки, кооператива[8]. У грудні 1942 року в селі проживало 787 українців. Однак німці визначили село на німецьку колонію, тому відселяли українців у села Грубешівського повіту (не чіпаючи поляків) і заселяли Чесники німецькими колоністами. Через це німецький перепис 1943 року зафіксував у селі 266 поляків і відсутність українців[4].
1944 року польські шовіністи вбили в селі 3 українців[9]. В 1945 р. польською владою церква була віддана полякам під костел.[4]
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Населення[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][10]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 226 | 44 | 155 | 27 |
| Жінки | 251 | 53 | 140 | 58 |
| Разом | 477 | 97 | 295 | 85 |
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чесники (Польща)
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ (unspecified title) — GeoNames.
- ↑ а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя: іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 151.
- ↑ а б в г д е Bohdan Huk. Cześniki. apokryfruski.org (пол.). Apokryf ruski. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 21 лютого 2024.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 367. (рос. дореф.)
- ↑ Юрій Макар, Віталій Макар, Михайло Горний. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915–1947). Дослідження. Спогади. Документи. — Чернівці : Букрек, 2015. — Т. 3. — С. 759. — ISBN 978-966-399-668-4.
- ↑ а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 105. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
- ↑ Ми в Чесниках теж працюємо // Малі друзі. — Ч. 6. — 1941. — С. 130.
- ↑ Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 роківGUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
|
| |||||||||||
