Чечуліна Марія Федорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чечуліна Марія Федорівна
фін. Maria Tschetschulin
Народилася 31 липня 1852(1852-07-31)[1]
Гельсінкі, Агентство регіонального управління Південної Фінляндіїd, Фінляндія
Померла 19 вересня 1917(1917-09-19)[1] (65 років)
Гельсінкі, Агентство регіонального управління Південної Фінляндіїd, Фінляндія
Країна Фінляндія
Alma mater Гельсінський університет
Батько Федір Чечулінd
Брати, сестри Агнес Чечулінаd
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чечуліна.

Марія Федорівна Чечуліна (фін. Maria Tschetschulin, Marie Tschetschulin; 31 липня 1852 — 19 вересня 1917) — перша жінка у Фінляндії, яка отримала право скласти іспит на атестат зрілості («студентський екзамен»); після його успішного складання стала першою студенткою університету як у Фінляндії, так і в усіх країнах Північної Європи[⇨].

З 1870 по 1873 рік навчалася в Імператорському Олександрівському університеті (зараз  — Гельсінський університет). За сімейними обставинами була змушена припинити навчання, працювала діловодом[⇨].

Життєпис[ред. | ред. код]

Дитинство[ред. | ред. код]

Марія Чечуліна народилася 31 липня 1852 року в Гельсінкі в сім'ї комерції радника Федора Чечуліна, російського торговця і судновласника, власника цегляного заводу. Чечулін отримав права міщанина в Гельсінкі в 1844 році після переїзду з Торніо, в 1850-х роках він був також власником кількох пароплавів[2]. Чечулін був добре відомий в Гельсінкі також і у зв'язку з сильним вибухом на його пороховому складі в грудні 1866 року, в результаті якого в місті були вибиті шибки приблизно в 50 тисячах вікон[3]. Його дружина, мати Марії Чечуліної,,Хільда Акселіна Марія Екштейн була дочкою колишнього армійського офіцера шведської армії, який у 1830-х роках переїхав зі Стокгольма в Гельсінкі та успішно займався зовнішньою торгівлею. Марія навчалася в німецькій школі для дівчат, потім у французькій школі для дівчат, потім у Гельсінгфорському ліцеї[2].

Марія Чечуліна в 1870-х роках

Щоб вступити до Імператорського Олександрівського університету  — єдиного діючого на той час на території Великого князівства Фінляндського  — потрібно було скласти іспит на атестат зрілості[2][4] (так званий студентський екзамен), однак у жінок права його складати не було. У січні 1870 року Федір Чечулін подав в університет клопотання, в якому прохав зробити для його дочки виняток. На думку авторів статті, опублікованої у 2001 році Товариством фінської літератури, його клопотання було обумовлено не тільки її талантом, але і тим, що в Росії жінки вже в кінці 1850-х роках отримали право з'являтися в університетах як вільнослухачки (хоча пізніше це право і було скасовано). Вчена рада (консисторія) університету, що складалася з 12 ординарних професорів під головуванням ректора, розглянувши клопотання, його схвалила, при цьому було прийнято рішення про надання права вступу в університет не тільки Чечуліній, але і взагалі всім жінкам. На думку консисторії, жінки в університеті повинні були мати ті ж права та обов'язки, що і чоловіки,  — за винятком питань організації студентського життя за межами навчального закладу. Канцлер університету (який призначався імператором) вважав, однак, інакше і схвалив клопотання тільки «у вузькому сенсі», щодо одного Чечуліної[2].

Вступ до університету[ред. | ред. код]

Обговорення цього питання мало широкий суспільний резонанс, тому газети почали писати про Чечуліну вже на початку травня, коли стало відомо про здобутий нею дозвіл скласти іспит. Фіномовна гельсінська газета «Uusi Suometar» в замітці під заголовком «Права для жінок» припускала, що цей дозвіл, можливо, пов'язаний з майбутнім обговоренням загального питання про те, як буде організовано доступ жінок до університету[5]. Коли ж 18 травня 1870 року Чечуліна цей іспит склала, її постать привернула ще більшу увагу. Після іспиту студенти вітали її співом і оплесками, звістка про цю подію швидко поширилося в Гельсінкі, Чечуліна відразу стала всім відомою особистістю[2].

На наступний день вийшла гельсінкська шведськомовна газета «Hufvudstadsbladet», у якій був надрукований присвячений Чечуліній анонімний хвалебний вірш, в якому говорилося, що «чоловіки та жінки рівні для царства духа», а по шляху, прокладеному «хороброї дівчиною», незабаром послідують і інші, але «честь першопрохідника назавжди залишиться за нею»[6]. Про Чечуліну написали багато газет у Фінляндії та інших країнах Північної Європи, при цьому подія подавалася здебільшого як вельми неординарний факт[7], оскільки жінок-студенток до цього не було ні у Фінляндії, ні в Скандинавських країнах[4]. Гельсінська «Folkwännen» надрукувала повідомлення про те, що вперше у Фінляндії жінка склала іспит на атестат зрілості, на самому початку першої смуги. «Серед тих, хто пройшов всі визначені процедури для вступу в університет, є, зокрема, і жінка  — фрекен Чечуліна,  — говорилося в газеті. — Хай же її приклад наслідують й інші»[8]. Виборзька «Wiborgs Tidning» писала, що кожен, хто радіє прогресу своєї країни, повинен побачити величезну значущість події, оскільки «цей один-єдиний іспит на атестат зрілості буде служити тисячам чоловіків нагадуванням про природні права жінок»[9]. Туркуська «Sanomia Turusta», зазначивши, що це перший випадок, коли жінка стала студентом університету в Фінляндії, далі вказувала, що цей день назавжди залишиться в історії фінської освіти та що тепер подолано бар'єр, який заважав фінським жінкам стати частиною тієї ж цивілізації, що і чоловіки[10]. Як писав Захаріас Топеліус у своїй «Фінляндській хроніці», саме «після цього іспиту в головах багатьох фінських дівчат виникла мрія про студентську ліру[К 1]»[11].

Серед тих, хто привітав Чечуліну зі вступом до університету, була і шведська принцеса Ловіса[11], єдина дочка короля Карла XV, яка за рік до цього вийшла заміж за данського принца Фредеріка VIII та стала данською кронпринцесою (а в майбутньому  — королевою Данії). Одного разу в дитинстві, коли шестирічна Марія відпочивала влітку у Швеції на узбережжі Скагеррака в невеликому курортному містечку Стремстад[12] з матір'ю, вона була запрошена до принцеси, яка була майже її ровесницею, як товариша по іграх. З того часу вони листувалися; крім того, Марія бувала в гостях у Ловіси в Стокгольмі. Саме після знайомства з принцесою Марія почала вивчати латинь[11].

Припинення навчання[ред. | ред. код]

Через рік після вступу Марії в університет, в 1871 році, помер її батько, Федір Чечулін[12]. Незабаром після його смерті його компанія збанкрутувала, у Чечуліних виникли фінансові проблеми[4]. Якийсь час розглядалися плани перебратися всією сім'єю до Берліна, де молодші дочки могли б продовжувати вивчати німецьку мову і займатися музикою, проте цьому не судилося збутися[12].

Марія Чечуліна в 1880-х або 1890-х роках

У жовтні 1873 року Чечуліна пішла з університету[2]. Марія була в сім'ї старшою дочкою  — і всі турботи про сім'ю лягли на її плечі[12]. Щоб утримувати матір, бабусю (мати її батька) і трьох молодших сестер, Марія почала працювати діловодом. З 1889 року вона обіймала посаду бухгалтера-діловода у великій судноплавній компанії Suomen Höyrylaiva Osakeyhtiö (зараз  — Silja Line), відповідаючи в тому числі за листування з іноземними контрагентами[2][4], оскільки досконало говорила шістьма мовами[7]. Характеризувалася як дуже відповідальний працівник, «справжня прикраса» для своєї роботи[13].

Померла 19 вересня 1917 року в Гельсінкі у віці 65 років[2].

У некролозі, опублікованому в кінці вересня в гельсінському журналі Veckans Krönika, говорилося, що якби не непередбачені обставини, Марія Чечуліна ніколи б не стала конторським працівником, а займалася наукою, намагаючись задовольнити свою жагу до знань[12]. У статті «Перша студентка Фінляндії» у жовтневому номері гельсінського журналу Nutid письменниця Констанція Улнер писала, що «в наші дні, коли так багато жінок навчається в університеті, важко зрозуміти, що був час, коли вступати в університет дозволялося тільки чоловікам»,  — і Чечуліна стала першою жінкою в країні, що отримала це право. Улнер назвала Чечуліну цілісною особистістю, яка з незмінною сміливістю слідувала по обраному шляху, і «симпатичним першопрохідцем», за яким пішли інші жінки[13].

Вона відкрила ворота в королівство знань для своїх співвітчизниць. Констанція Улнер[13].

Марія Чечуліна (праворуч) та її сестра Меланія

Родина[ред. | ред. код]

З трьох молодших сестер Марії Чечуліної найбільш відома Агнес (1859—1942), яка стала професійною скрипалькою і виступала з концертами в Європі, а пізніше обіймала посаду професора по класу скрипки у Великій Британії. Дві інші сестри стали викладачами: Меланія (1867—1952) — іноземних мов, Євгенія (пом. 1942) — музики. Їхня мати померла в глибокій старості на початку 1917 року[2].

Ніхто з чотирьох сестер Чечуліних ніколи не був одружений[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Коментар[ред. | ред. код]

  1. ↑ У Фінляндії склавшим екзамен на атестат зрілості видається „студентська фуражка[d]“ (фін. Ylioppilaslakki) — біла з чорним козирком і вставкою у вигляді ліри, оточеної вінком.

Література[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в http://ylioppilasmatrikkeli.helsinki.fi/1853-1899/henkilo.php?id=19143
  2. ↑ а б в г д е ж и к л Väisänen, Mäkelä-Alitalo, 2001.
  3. ↑ Topelius, 2004, 1866. December 17. Krutexplosion.
  4. ↑ а б в г Jormanainen, 2017.
  5. ↑ Oikeuksia naisille, 1870, с. 2.
  6. ↑ Till Maria Tschetschulin, 1870, с. 2.
  7. ↑ а б Holmlund, 2017.
  8. ↑ Folkwännen, 1870, с. 1.
  9. ↑ Wiborgs Tidning, 1870, с. 1.
  10. ↑ Sanomia Turusta, 1870, с. 1.
  11. ↑ а б в Topelius, 2004, 1870. Maj, 18. Maria Tschetschulins Studentexamen.
  12. ↑ а б в г д Veckans Krönika (julk.), 1917.
  13. ↑ а б в Ullner, 1917.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Finlands första kvinnliga student. * 31/7 1852, † 19/9 1917 : [арх. 17 квітня 2018] : [швед.] // Veckans Krönika. — Helsingfors, 1917. — № 31 (29 september).
  • Holmlund S. Drömmen om universitetet fick hon ge upp : [арх. 30 жовтня 2018] : [швед.] // Hufvudstadsbladet. — Helsingfors, 2017. — 2 juni.
  • Topelius Z. Finlands krönika : [арх. 3 квітня 2018] : 1860—1878 : [швед.]. — Helsingfors & Stockholm : Svenska litteratursällskapet i Finland & Atlantis, 2004. — (Skrifter utgivna, nr 660). — ISBN 978-951-583-429-4.
  • Ullner C. Finlands första kvinnliga student : [арх. 7 квітня 2018] : [швед.] // Nutid. — Helsingfors, 1917. — № 4 (1 oktober).
  • Oikeuksia naisille : [арх. 1 квітня 2018] : [фін.] // Uusi Suometar. — Helsinki, 1870. — № 35.
  • Till Maria Tschetschulin : [арх. 21 березня 2018] : Den 18 Maj 1870 : [швед.] // Hufvudstadsbladet. — Helsingfors, 1870. — № 114.
  • Kotomaalta : [арх. 1 квітня 2018] : Den 18 Maj 1870 : [фін.] // Sanomia Turusta. — Turku, 1870. — № 21.
  • Den första qvinliga studenten i Finland, fröken Tschetschulin : [арх. 2 квітня 2018] : [швед.] // Wiborgs Tidning. — Wiborg, 1870. — № 41.
  • Universitetet : [арх. 3 квітня 2018] : [швед.] // Folkwännen. — Helsingfors, 1870. — № 21.

Посилання[ред. | ред. код]

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чечуліна_Марія_Федорівна&oldid=39530955