Чорний Дрин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чорний Дрин
мак. ЦРН Дрім, алб. Drini i Zi
Black Drim wells.jpg
42°05′30″ пн. ш. 20°23′41″ сх. д. / 42.09166666669477763° пн. ш. 20.39472222224977926° сх. д. / 42.09166666669477763; 20.39472222224977926
Витік Охридське озеро
• координати 41°10′27″ пн. ш. 20°40′41″ сх. д. / 41.17420000002777414° пн. ш. 20.67810000002777926° сх. д. / 41.17420000002777414; 20.67810000002777926
висота, м 695 м
Гирло Дрин
• координати 42°05′52″ пн. ш. 20°24′02″ сх. д. / 42.09780000002777456° пн. ш. 20.40080000002777894° сх. д. / 42.09780000002777456; 20.40080000002777894
Басейн Адріатичне море
Країни: Північна Македонія
Довжина 177 км
Площа басейну: 11 967,5 км²
Середньорічний стік 50 м³/с
Притоки: Радика
CMNS: Чорний Дрин на Вікісховищі

Чорний Дрин (мак. Црн Дрим, алб. Drini i Zi) — річка в Північній Македонії та Албанії. Річка витікає з Охридського озера у македонського міста Струга та зливається з Білим Дрином поблизу албанського міста Кукес, утворюючи річку Дрин.

Витік Чорного Дрина, місто Струга

Гідрографія[ред. | ред. код]

Річка витікає з Охридського озера на висоті 695 метрів над рівнем моря і є єдиною річкою, яка витікає з цього озера. На території Північної Македонії на річці побудовані греблі двох гідроелектростанцій, у наслідок чого створені два великих водосховища (Глобовиця і Спиле). Водосховище Спиле у міста Дебар переходить в Дебарське озеро, в яке впадає основна притока Чорного Дрина — річка Радика.[1] Після греблі Чорний Дрин протягом декількох кілометрів утворює державний кордон між Північною Македонією та Албанією, після чого тече по албанським областям Кукес і Дібер. Основний напрямок течії — північний.

У басейні річки знаходиться озеро Преспа.

Фауна[ред. | ред. код]

У водах Чорного Дрина мешкають різні види риб, такі як короп, головень європейський, вугор європейський, марена звичайна та інші.

Охридский вугор протягом тисячоліть мігрував з Охридського озера в Саргасове море для розмноження. У другій половині 20-го століття при будівництві двох дамб у Північній Македонії і чотирьох в Албанії маршрут міграції вугра був повністю перекритий. Греблі є проблемою для інших видів риб, які колись мігрували від Адріатичного моря до Охридського озера. Згідно Червоного списку МСОП, європейський вугор вважається вимираючим видом. З 1970 року кількість вугрів зменшилася приблизно на 90%. Фактори, що впливають на скорочення популяції цього виду: рибальство, деякі види паразитів (наприклад, Anguillicola crassus), будівництво гідроелектростанцій, які перешкоджають їх міграції, і т. ін. Захист основних районів проживання вугра (та інших видів мігруючих риб) має бути ефективним.[2]

Примітки[ред. | ред. код]