Чорний Дрин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чорний Дрин
41°10′27.120000099996″ пн. ш. 20°40′41.160000100002″ сх. д. / 41.17420° пн. ш. 20.67810° сх. д. / 41.17420; 20.67810
ВитікОхридське озеро
• координати41°10′27.120000099996″ пн. ш. 20°40′41.160000100002″ сх. д. / 41.17420° пн. ш. 20.67810° сх. д. / 41.17420; 20.67810
висота, м695 м
ГирлоДрин
• координати42°5′52.080000099998″ пн. ш. 20°24′2.880000100001″ сх. д. / 42.09780° пн. ш. 20.40080° сх. д. / 42.09780; 20.40080
БасейнАдріатичне море
Країни:Північна Македонія і Албанія
Довжина177 км
Площа басейну:11 967,5 км²
Середньорічний стік50 м³/с
Притоки:Радика
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Чорний Дрин (мак. Црн Дрим, алб. Drini i Zi) — річка в Північній Македонії та Албанії. Річка витікає з Охридського озера у македонського міста Струга та зливається з Білим Дрином поблизу албанського міста Кукес, утворюючи річку Дрин.

Витік Чорного Дрина, місто Струга

Гідрографія

[ред. | ред. код]

Річка витікає з Охридського озера на висоті 695 метрів над рівнем моря і є єдиною річкою, яка витікає з цього озера. На території Північної Македонії на річці побудовані греблі двох гідроелектростанцій, внаслідок чого створені два великих водосховища (Глобовиця і Спиле). Водосховище Спиле біля міста Дебар переходить у Дебарське озеро, в яке впадає основна притока Чорного Дрина — річка Радика.[1] Після греблі Чорний Дрин протягом декількох кілометрів утворює державний кордон між Північною Македонією та Албанією, після чого тече по албанських областях Кукес і Дібер. Основний напрямок течії — північний.

У басейні річки лежить озеро Преспа.

Фауна

[ред. | ред. код]

У водах Чорного Дрина мешкають різні види риб, такі як короп, головень європейський, вугор європейський, марена звичайна та інші.

Охридский вугор протягом тисячоліть мігрував з Охридського озера в Саргасове море для розмноження. У другій половині 20-го століття при будівництві двох дамб у Північній Македонії і чотирьох в Албанії маршрут міграції вугра повністю перекрили. Греблі стали проблемою для інших видів риб, які колись мігрували від Адріатичного моря до Охридського озера. Згідно з Червоним списком МСОП, європейський вугор вважається вимираючим видом. З 1970 року кількість вугрів зменшилася приблизно на 90 %. Фактори, що впливають на скорочення популяції цього виду: рибальство, деякі види паразитів (наприклад, Anguillicola crassus), будівництво гідроелектростанцій, які перешкоджають їх міграції, тощо. Захист основних районів проживання вугра (та інших видів мігруючих риб) має бути ефективним.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]