Шабле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герб Шабле
Курорт Евіан-ле-Бен близько 1900 року
Найвища точка Шабле — вершина Високий пік масиву Дан-дю-Міді
Швейцарське Шабле від Женевського озера до Дан-дю-Міді

Шабле́ (фр. Chablais, від лат. caput lacus — «голова [Женевського] озера»; італ. Chiablese) — історичний регіон на південь від Женевського озера, колишня північна провінція Савойського герцогцства. З середини XIX століття розділений між Францією та Швейцарією.

Більша західна частина — узбережжя озера навколо міст Тонон-ле-Бен та Евіан-ле-Бен, а також водозбірний басейн річки Дранс[fr] — належить до французького департаменту Верхня Савоя. Швейцарська частина, через яку протікає Рона, складається з валліського округу Монте та водуанського округу Егль.

Географічно Шабле належить до Савойських, Водуанських і Фрібурських Передальп та Бернських Альп. На сході регіону, вздовж франко-швейцарського кордону розташовані Альпи Шабле. Найвищою точкою є Високий пік (фр. Haute Cime) заввишки 3 258 м у масиві Дан-дю-Міді[fr] у валліській частині Савойських Альп.

Французька частина Шабле з 2012 року отримала статус Глобального геопарку ЮНЕСКО під брендом Geopark Chablais[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Регіон належав до володінь абатства Сен-Моріс і перейшов до Савойського дому у 1032 році[2]. Під час Бургундських війн у 1475 році бернці спочатку захопили територію на схід від Рони (ландфогтство Егль), а у 1536 році — спільно з Вале — решту Шабле. За договорами в Лозанні (1564)[3] та Тононі (1569) Савоя повернула більшу частину території — за винятком фогтства Монте, яке залишилося в складі Вале. Після поширення протестантської віри в бернській частині Шабле, католицька церква зуміла відновити свої позиції в регіоні завдяки проповідницькій діяльності святого Франциска Салезького, тодішнього єпископа Аннесі, та капуцинів у період з 1594 по 1598 рік.

Під час Коаліційних воєн з 1792 по 1815 роки західна частина Шабле як частина Савої належала Франції. Після повернення до складу Сардинського королівства, що прийшло на заміну Савойському герцогству, вона стала демілітаризованою зоною. Коли Савоя у 1860 році остаточно відійшла до Франції, Шабле, на яке під час Савойської кризи 1859—1860 рр. також претендувала Швейцарія, до 1919 року отримало статус вільної зони (grande zone franche), що охоплювала 3790 квадратних кілометрів і становила 86 відсотків департаменту Верхня Савоя[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Список Глобальних геопарків ЮНЕСКО
  2. Historisches Lexikon der Schweiz, Bd. 3, S. 263
  3. Lausanner Vertrag німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
  4. Jean de Pingon: Savoie française — histoire d'un pays annexé. Éditions Cabédita, Yens-sur-Morges, 1996.

Джерела

[ред. | ред. код]