Шавушка
| Шавушка | |
|---|---|
 | |
| Божество в | Хетська релігіяd |
Шаушка, Шауша, Шавушка[1] — хурритська богиня родючості, війни та зцілення, пізніше також прийнята в пантеон хетів.
Через війну шлюбу хетського царя Хаттусили III (1420-1400 до н. е.) з Пудухепою, дочкою верховного жерця Шавушки, ця богиня стала також богинею-покровителькою царя, у зв'язку з чим і згадують її тексти.
Зображення[ред. | ред. код]
У хурритській іконографії (відбитки печаток) типовий образ Шавушки — жінка, що оголює себе, розорюючи покривало[2].
У хетській іконографії вона зображується у вигляді жінки з крилами, що стоїть разом із левом у супроводі двох супутників. За своїм статусом була еквівалентна месопотамській богині Іштар і іноді ототожнюється з нею в записах хетським клинописом[1].
Культ[ред. | ред. код]
Культовим центром був храм Лавацантія в Кіццувадні[3].
Тексти описують Шавушку як подібну Іштар — богиню з неоднозначною репутацією, яка сприяє подружньому коханню, проте часом може перетворювати кохання на небезпечне випробування. Рельєфи в Язилик зображують богиню двічі: на одному вона зображена разом з чоловічими божествами, а на іншому — разом з богинями. Згідно з хетськими текстами, вона одягається як чоловік і як жінка, має такі типово чоловічі атрибути, як сокира та інше озброєння, що ряд дослідників інтерпретували в ключі її андрогінності[4].
Від імені Шавушки, на думку біблеїста Л. Неселовскі-Спано, відбувається ім'я біблійної героїні хетського походження Бат-Шуа / Бат-Шеба (Ветсавія), пізніше переосмислене євреями в рамках єврейської етимології як «дочка клятви»[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Beckman, Gary. «Ištar of Nineveh Reconsidered.» JCS 50 (1998).
- ↑ Дьяконов И. М. Предыстория армянского народа (история Армянского нагорья с 1500 по 500 г. до н.э.: хурриты, лувийцы, протоармяне) [Архівовано 2016-04-10 у Wayback Machine.]
- ↑ Sirkeli Höyük — Exploring an Ancient Hittite City in Cilicia [Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи
|url=value. Порожньо.]. Accessed 11 Dec 2010. - ↑ Karel van der Toorn; Bob Becking; Pieter Willem van der Horst. Dictionary of Deities and Demons in the Bible. — Brill, 1999. — С. 758—759. — ISBN 90-04-11119-0.
- ↑ Nesiołowski-Spanò, Łukasz. (2012). Dziedzictwo Goliata. Filistyni i Hebrajczycy w czasach biblijnych, s. 393—394.
Література[ред. | ред. код]
- Moran, William L. The Amarna Letters. Johns Hopkins University Press, 1987, 1992. (Softcover, ISBN 0-8018-6715-0)
- Історія Стародавнього Сходу, ч. 2. М. 1987.
Посилання[ред. | ред. код]
- EA 23-(Reverse), Article -(Британський музей)
- Для колекції фотографій Amarna сторінки, viz: Pirissi and Tulubri links, (Tushratta letters, and others).