Інанна

Інанна шум. 𒀭𒈹
Іштар (Інанна) на аккадській імперській печатці, озброєна, в рогатому шоломі топче лева на повідку. 2350—2150 р. до н. е.
Міфологія	Шумеро-аккадська
Божество в	шумеро-аккадська міфологія
Заняття	Богиня фертильності, битви та сексу
Батько	Сін або Ану
Мати	Нінгаль
Брати/сестри	Уту і Ерешкігаль
Діти	Шара
Родичі	Гештінанна
Частина від	шумеро-аккадська міфологія і Міф про Інанну й Енкі
Медіафайли у Вікісховищі

Інанна (шум. 𒀭𒈹 INA NA, аккад. Іштар INANA) — верховна богиня в шумерській міфології та релігії. Спочатку вважалася покровителькою продовольства, рясних врожаїв, родючості і кохання. Згодом культ цієї богині витіснив в Уруці культ бога Ану, і Інанна стала богинею перемоги, врожаю, правосуддя, покровителькою сімейного життя. Вважалася дочкою бога Місяця Нанни і богині Нінгаль — тобто, онукою Енліля і правнучкою Ану. Культове місце вшанування — Урук, де знаходився головний присвячений їй храм — Е-Ана.

Близько 2-го тисячоліття до н. е. культ тотожної аккадської Іштар поширився серед хурритів, мітаннійців та фінікійців (які переінакшили її на Астарту). Від Інанни походять древньогрецька Афродіта та древньоримська Венера.

Вшанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.

Характер

В її характеристиці підкреслюються земні, людські, часто амбівалентні риси. Вона діє як стратег, щоб досягти своїх цілей: перепиває Енкі і поки той знаходився в стані хмільного сп'яніння, добровільно передав божественні сили та культурні коди (від мистецтва та письма, до законів війни, жрецьких ритуалів та етичних норм). Її свободу у коханні відображає стихійну природу божества, яка не підкоряється нікому.

Сходження Інанни в Іркаллу

Інанна і Думузі.

Демони хапають Думузі відбувати покарання у пеклі за діяння Інанни

Прагнучи пізнати таємниці життя і смерті, Інанна вирішила спуститися до потойбічного світу Іркалли, володінь старшої сестри Ерешкігаль. Головним приводом вона назвала бажання вшанувати пам'ять загиблого чоловіка сестри, Небесного Бика Гугаланни. Щоб дістатись до палацу, Інанна мала пройти крізь Сім Врат, біля кожної з яких вартовий вимагав залишити одну з магічних прикрас чи частину вбрання, які були втіленням її божественної сили.

Інанна підійшла до храму з ляпіс-лазурі, де мешкала Ерешкігаль. Сторож Пекла Неті провів її через сім воріт, за кожними з яких Інанні довелося віддавати один зі своїх «предметів сили». І в неї, коли ввійшла, Вінець Едена — Шугур, зняв з голови. «Що це, що?» «Змирись, Інанна, всесильні закони підземного світу! Інанна, під час підземних обрядів мовчи!» І коли увійшла в другі ворота, Знаки панування і суду у неї відібрав. «Що це, що?» «Змирись, Інанна, всесильні закони підземного світу! Інанна, під час підземних обрядів мовчи!» І коли ввійшла вона в треті ворота, Намисто блакитне з шиї зняв. «Що це, що?» «Змирись, Інанна, всесильні закони підземного світу! Інанна, під час підземних обрядів мовчи!» І коли в четверті увійшла ворота, Подвійну підвіску з грудей її зняв. «Що це, що?» «Змирись, Інанна, всесильні закони підземного світу! Інанна, під час підземних обрядів мовчи!» І коли в п'ятому увійшла ворота, Золоті зап'ястя з рук її зняв. «Що це, що?» «Змирись, Інанна, всесильні закони підземного світу! Інанна, під час підземних обрядів мовчи!» І коли в шості увійшла ворота, Сітку «До мене, чоловік, до мене» з грудей її зняв. «Що це, що?» «Змирись, Інанна, всесильні закони підземного світу! Інанна, під час підземних обрядів мовчи!» І коли в сьому увійшла ворота, Пов'язку, вбрання володарок, з стегон зняв. «Що це, що?» «Змирись, Інанна, всесильні закони підземного світу! Інанна, під час підземних обрядів мовчи!» «Сходження Інанни в Іркаллу»

До сестри вона дійшла повністю оголеною — позбавлена ​​всіх своїх сил. Ерешкігаль, відчуваючи нечисті наміри молодшої, спрямовує на неї «погляд смерті», промовляє "слово гніву" та видає "крик прокляття" , і тіло Інанни застигає. По закінченні трьох днів її віддана подруга і радниця Ніншубур, слідуючи повчанням, які Інанна надала їй перед відходом, сповіщає про лихо Енліля і Нанну-Сіна, але вони відмовляються втручатися, адже проникнувши в Країну Мертвих Інанна порушила закони. Проте Енкі потайки створює двох посильних і відправляє їх у пекло, забезпечуючи «їжею життя» і «живою водою». Вдавшись до хитрощів, вони оживляють «труп, що висів на цвяху», і Інанна вже збиралась тікати, але Аннунаки її зупинили, мовивши: «Де це чувано, щоб той, хто зійшов в пекло, піднявся назад без шкоди? Якщо Інанна хоче піднятися, нехай надасть заміну!».

Інанна повертається на землю у супроводі невблаганних демонів-охоронців «галла», які мають забрати її назад, якщо вона не знайде собі заміну. Спершу демони нагались схопити її вірну радницю Ніншубур, проте Інанна рішуче зупинила їх. Шлях привів їх до Урука, де богиня застала свого чоловіка Думузі: поки вона страждала в Іркаллі, він не лише не тримав жалоби, а й святкував, сидячи на її троні у розкішному вбранні. Розгнівана такою зрадою, Інанна вказала на нього демонам: "Ось цей, виведіть його!". Не допомогли Думузі ні втечі, ні благання до бога сонця Уту про перетворення на змія. Демони наздогнали його у домі сестри Гештінанни, піддали катуванням і назавжди забрали до підземного світу замість дружини.

Література

• Еліаде, Мірча. Трактат з історії релігій. пер. Олексій Панич. — Київ: «Дух і Літера», 2016. — 520 с.

Джерела

• Inana/Ištar (goddess) [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]