Шереметьєв Олександр Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шереметьєв Олександр Григорович
Народився 27 серпня 1901(1901-08-27)
Харбін, Хейлунцзян[d], Династія Цін
Помер 15 березня 1985(1985-03-15) (83 роки)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність металург
Alma mater Національний дослідницький технологічний університет «МІСС»d
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія 1-го ступеня

Олександр Григорович Шереметьєв (27 серпня 1901(19010827), місто Харбін, тепер Китайська Народна Республіка — 15 березня 1985, місто Москва) — радянський діяч, міністр чорної металургії СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1956—1961 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині, батько працював на будівництві Китайсько-Східної залізниці.

У 1915—1919 роках працював робітником Петроградського монетного двору та робітником у пекарні.

Член РКП(б) з 1918 року.

У 1919—1925 роках — у Червоній армії. З 1919 по 1920 рік служив червоноармійцем 24-го стрілецького полку. У 1920—1921 роках — курсант Петроградського політпросвітінституту імені Толмачова. У 1921 році — начальник агітаційно-пропагандистської частини політичного відділу Башкирської бригади РСЧА. У 1921—1922 роках — військовий комісар Башкирського батальйону військ ВЧК. У 1922—1923 роках — військовий комісар кавалерійського полку, інструктор політичного відділу, начальник партійного відділення політичного відділу 13-ї Дагестанської дивізії РСЧА. У 1923—1925 роках — секретар партійного бюро 66-го стрілецького полку, інструктор політичного відділу 22-ї стрілецької дивізії РСЧА в місті Краснодарі.

У 1925—1926 роках — співробітник видавництва «Геть неписьменність». У 1926—1929 роках — співробітник видавництва ЦК Міжнародної організації допомоги борцям революції (МОДР).

Навчався в Московській гірничій академії. Після її поділу в 1930 році, навчався в Московському інституті сталі, який закінчив у 1932 році.

У 1932—1937 роках — помічник майстра, майстер, начальник зміни, заступник начальника цеху, начальник цеху заводу «Електросталь» Московської області.

У 1937—1938 роках — заступник начальника, в 1938—1939 роках — начальник Головспецсталі Народного комісаріату важкої промисловості СРСР.

У 1939—1946 роках — начальник Головспецсталі Народного комісаріату чорної металургії СРСР.

Одночасно з липня 1941 по 1948 рік — заступник народного комісара (міністра) чорної металургії СРСР.

У 1948—1949 роках — заступник міністра металургійної промисловості СРСР — начальник Головного управління металургійної промисловості Півдня та Центру Міністерства металургійної промисловості СРСР.

У 1949—1950 роках — 1-й заступник міністра металургійної промисловості СРСР.

У 1951—1953 роках — заступник міністра чорної металургії СРСР.

У 1953—1954 роках — член колегії Міністерства металургійної промисловості СРСР.

У лютому — 15 листопада 1954 року — заступник, 1-й заступник міністра чорної металургії СРСР.

15 листопада 1954 — 10 травня 1957 року — міністр чорної металургії СРСР.

У 1957—1961 роках — член Державного комітету Ради міністрів СРСР із зовнішніх економічних зв'язків.

У 1961—1963 роках — заступник голови Всеросійської Ради народного господарства. У 1963—1965 роках — заступник голови Ради народного господарства Російської РФСР.

З жовтня 1965 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 15 березня 1985 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Нагороди і звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]