Шетелігіт
| Шетелігіт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | дискредитований (D)[d] |
| Dana 8 | 8.2.6.1 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Jakob Scheteligd[1] |
Шетелігіт (англ. scheteligite; нім. Scheteligit m) — мінерал, ніоботанталотитанат координаційної будови. Названий за прізвищем норвезького мінералога Я. Шетеліґа (J.G.C.Schetelig), H.Björlykke, 1937.
Опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: (Ca, Fe, Mn, Sb, Bi, Y)2(Ti, Ta, Nb, W)2(O, OH)7.
Склад у % (з родов. Торвелон, Івеланд, Норвегія): CaO — 10,73; FeO — 1,88; MnO — 6,19; Sb2O3 — 7,77; Bi2O3 — 2,54; Y2O3 — 6,00; TiO2 — 18,73; Ta2O5 — 20,0; Nb2O5 — 8,65; WO3 — 5,0.
Домішки: SiO2.
Сингонія ромбічна (?). Метаміктний. Густина 4,74. Тв. 5,5-6,0. Колір чорний, блискучий. Риса блідо-жовта до сіруватої. Злом раковистий. У тонких уламках прозорий червоно-бурого кольору. Ізотропний.
Поширення[ред. | ред. код]
Зустрічається у рідкісноземельних ґранітних пегматитах. Знайдений у пегматитах родов. Торвелон (Норвегія) разом з плагіоклазом, турмаліном, самородним бісмутом, евксинітом, тортвейтитом, монацитом, альбітом, берилом, ґранатом, магнетитом. Рідкісний.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Шетелігіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Шетелігіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
