Шинкарук Ірина Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ірина Володимирівна Шинкарук
фотографія
Основна інформація
Дата народження 31 липня 1979(1979-07-31) (36 років)
Місце народження м. Фастів, Київська область
Країна Україна Україна
Національність українець

Іри́на Володи́мирівна Шинкару́к (*31 липня 1979, м. Фастів Київської області) — українська співачка, телевізійна ведуча, режисер, солістка оркестру Національного радіо України, заслужена артистка України. Її ім'я, занесене до Міжнародного музичного каталогу «Who is who in music»[1] Дочка Володимира Шинкарука.

Життєпис[ред.ред. код]

Закінчила Житомирське училище культури та мистецтв (1997), Житомирирський педагогічний університет ім. І. Франка (2000) та Київський національний університет культури та мистецтв (2001); стажувалась з вокалу у Варшавському театрі оперети (1994). У 1995—1999 – солістка-вокалістка Українського державного театру пісні, з 1999 по даний час — солістка оркестру Національного радіо України; працювала також на посаді доцента кафедри естрадного співу КНУКІМ (2000–2003), старшим диктором телеканалу «Культура» (2000—2004).

Переможниця багатьох всеукраїнських і міжнародних естрадних фестивалів та конкурсів. Концертну діяльність розпочала з семирічного віку в дуеті з батьком — Володимиром Шинкаруком

Виступала в США, Росії, Польщі, Словаччині, Угорщині, Австрії, Франції, Німеччині, Кубі, Греції, Лівії, Андоррі, в країнах Середньої Азії тощо.

Започаткувала новий напрямок у сучасній українській популярній музиці — магічний рок.

Випустила дев'ять музичних альбомів.

Авторка збірок поезій «Народження голосу» (2001, передм. Володимира Цибулька), «Відчуваю» (2004, передм. Павла Мовчана), аудіо книги власних віршів «Міра» (2008).

Режисер-постановник і ведуча масового святкового дійства «85 років створення Макарівського району» (2008), Всеукраїнського свята кобзарського мистецтва «Козацька ліра» (2009) та ін.

Урядові нагороди та почесні відзнаки[ред.ред. код]

  • Почесне звання «Заслужена артистка України» (2007);
  • Візнака мистецької агенції «Територія А» за найкращі спецефекти в кліпі на пісню «Ти минаєш»
  • Почесна відзнака Всеукраїнського об'єднання «Держава» (2005);
  • Орден «Золотий хрест» Всеукраїнської асоціації працівників культури та мистецтва (2007);
  • Лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка (2008)
  • Лауреат Націанальної програми «Мистецький Олімп України» (2009);
  • Почесна відзнака «Суспільне визнання» (2010);
  • Диплом комітету Верховної Ради України з питань культури та духовності (2010);
  • Почесне звання «Почесний громадянин села Гореничі» (2011);

Творчі досягнення[ред.ред. код]

  • 1990 — Всеукраїнський фестиваль естрадної музики «Замкова гора» (Житомир) — I місце;
  • 1991 — Всеукраїнський фестиваль дитячо-юнацької творчості «Солом'яний дзвін» (Луцьк) — I місце;
  • 1991 — II Всеукраїнський фестиваль «Червона рута» (Запоріжжя) — приз «Надія»;
  • 1992 — IV Всеукраїнський фестиваль авторської пісні «Оберіг» (Луцьк) — диплом;
  • 1993 — Всеукраїнський конкурс Фонду культури України «Нові імена» (Київ) — диплом;
  • 1993 — III Всеукраїнський фестиваль «Червона рута» (Донецьк) — I місце у жанрі популярної музики;
  • 1993 — Міжнародний фестиваль естрадної пісні «Білостоцькі мальви» (Білосток, Польща) — Гран-прі;
  • 1993  — Всеукраїнський фестиваль сучасної української пісні «Пісенний вернісаж» (Київ) — диплом;
  • 1994 — V Міжнародний естрадний фестиваль «Голос Азії» (Алмати, Казахстан) — диплом FIDOF та приз за виконання найкращої пісні фестивалю «Місячний оберіг»;
  • 1997  — XIV Всесвітній фестиваль молоді та студентів (Гавана, Куба)_;
  • 1997 — Всеукраїнський рейтинг популярності «Золота фортуна» (Київ) — краща молода співачка України;
  • 1998  — Всесвітній фестиваль християнської молоді (Відень, Австрія);
  • 1998  — III Міжнародний фестиваль сучасної естрадної пісні «Море друзів» (Ялта) — Гран-прі;
  • 1999  — V Всеукраїнський телевізійнний фестиваль популярної музики «Мелодія» (Львів) — Гран-прі;
  • 1999  — Міжнародний конкурс виконавців естрадної пісні ім. В. Івасюка (Київ) — II премія;
  • 2002 — Міжнародний конкурс виконавців естрадної пісні «Золотий скіф» (Донецьк) — диплом;

Доробок[ред.ред. код]

Дискографія[ред.ред. код]

Кліпи[ред.ред. код]

  • «Ти минаєш» — (2002, режисер Віктор Придувалов. Кліп відзначиний мистецькою агенцією"Територія А" за найкращі спецефекти);
  • «ДЕТИДЕЯ» — (2003, режисер Андрій Новосьолов);
  • «Зима» — (2005).

Поетичні збірки[ред.ред. код]

  • «Народження голосу» (2001);
  • «Відчуваю» (2004).

Галерея[ред.ред. код]

Вечір пам'яті Володимира Шинкарука в Українському домі «Перемога», м. Тернопіль, 23 березня 2015:

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Шинкарук В. Хай розквітне надія, або Пісні для Іринки // Авжеж, №5, 1992. — С. 50–59;
  • Позняк Н. Обереги Ірини Шинкарук // Украінська культура, №7-8, 1995. — С. 17;
  • Криворчук Г. Ірина Шинкарук: "Я хочу, щоб мене знали, але не хочу, щоб упізнавали на вулиці” // Україна, №4-5, 1996. — С. 22–23;
  • Лінова К. Сама себе талисман // Cosmopolitan, 09. 2002. — С. 59;
  • Поплавський М. М. Ірина Шинкарук – молодість і професійність. // Антологія сучасної української естради. — К.: Преса України, 2004. — С. 147–149;
  • Власюк Т. З родиною Шинкаруків // Власюк Т. Від джерел. — К.: Вид-во газети «Вісті…», 2005. — С. 250–258;
  • Юхим О. Глибокий колодязь Ірини Шинкарук // Своя музика, 2008, № 1 (2), січень — лютий, с. 13;
  • Болгов В. В., Болгов І. В. Ірина Шинкарук // Мистецький олімп України. – К.:Український видавничий консорціум, 2009. — С. 166–167;
  • Мацієвська А. М. Ірина Шинкарук // Прекрасну і святу звеличуємо жінку – К.: ТОВ «Український рейтинг», 2010. — С. 152–157;
  • Славні династії України // Династія Шинкаруків — К.: Імідж Україна, 2012. — С. 154.
  • Успішна жінка України // Ірина Шинкарук — К.: Імідж Україна, 2013. — С. 150–151.

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.