Флуорапатит
| Флуорапатит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений, перейменований (Rn)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA2010 s.p. |
| Абревіатура | Fap[3] |
| Хімічна формула | Ca₅(PO₄)₃F |
| Nickel-Strunz 10 | 8.BN.05[4] |
| Dana 8 | 41.8.1.1 |
| Ідентифікація | |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
апатити[5], фтор[5] |
 Флуорапатит у Вікісховищі | |
Флуорапатит — мінерал, флуорфосфат кальцію з групи апатиту. Назва — від грецьк. «апате» — обманювати (оскільки спершу був прийнятий за турмалін, берил, олівін тощо).
Опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: Ca5[PO4]3F.
Сингонія гексагональна. Кристали від коротко-призматичних до подовжено-призматичних або таблитчастих, а також сферолітові, масивні, зернисті, землисті аґреґати та конкреції. Присутні орієнтовані включення рутилу та монациту. Густина 3,2. Тв. 5. Колір різний. Блиск скляний до масного. Флуоресціює або фосфоресціює.
Поширення[ред. | ред. код]
Звичайний акцесорний мінерал магматичних порід. Зустрічається також в пегматитах, гідротермальних жилах, метасоматичних вапняково-силікатних або забруднених карбонатних породах. Основний компонент апатит-нефелінових руд і фосфоритів.
Різновиди[ред. | ред. код]
Розрізняють:
- флуорапатит гідроксилистий (різновид флуорапатиту зі значним вмістом гідроксилу: F > OH " Cl);
- флуорапатит карбонатний, карбонатфлуорапатит або франколіт (Са5(РО4, СО3)3F),
- флуорапатит манґановий (флуорапатит, що містить до 11 % MnO),
- флуорапатит стронціїстий (флуорапатит зі шт. Монтана, США, який містить до 46,3 % СаО і 11,6 % SrO).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Pasero M., (not translated to fr), (not translated to fr) et al. Nomenclature of the apatite supergroup minerals (2010) // European Journal of Mineralogy — E. Schweizerbart, Elsevier Masson, 2010. — Vol. 22. — P. 163–179. — ISSN 0935-1221; 1617-4011
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б The IMA List of Minerals — Міжнародна мінералогічна асоціація.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Флуорапатит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Флуорапатит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
