Білий колір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білий
{{{image}}}
— Кольорові координати —
HEX #FFFFFF
RGB¹ (r, g, b) (255, 255, 255)
CMYK² (c, m, y, k) (0, 0, 0, 0)
HSV (h, s, v) (0°, 0%, 100%)
¹: Нормалізовано до [0–255]
²: Нормалізовано до [0–100]

Бі́лий ко́лір — це ахроматичний колір, точніше зорова рівноважна сукупність усіх кольорів видимого спектру сонячного світла, сприймана людиною. Має найвищу яскравість, відтінок — 0. Білий колір може бути створений шляхом поєднання трьох основних кольорів — червоного, зеленого і синього (RGB-модель), або жовтого, пурпурного і блакитного (CMYK-модель) — у рівних концентраціях при найвищій яскравості. Таким чином, білий — найяскравіший відтінок сірого. Білого кольору може бути вівця, хмаринка.

Світло, яке здається людському оку білим, насправді складається з електромагнітних хвиль різної частоти і відповідно довжини хвилі. Його можна розкласти в спектр за допомогою призми.

Білий колір в українській народній символіці[ред. | ред. код]

Бі́ла ба́рва в українській народній символіці символ чистоти: «Я матері догоджу, постіль білу постелю». «Взяв білу сорочку» — себто, чисту (за Словником Грінченка).

Відповідно до цього, білий колір символ і моральної чистоти: «Не жаль мені тої хустки, що на біло пряла. А жаль мені Василечка, що вірно кохала…»

Або:

Ой у лузі калина білим цвітом зацвіла,
Пішли її дружки рвати,
Не далася ламати.
Аж пішла Марисенька нарвала, наламала
Та й внесла до світлоньки
Межи краснії дівоньки…

Фізична чистота в'яжеться з красою: — «Причарувало біле личенько.»

У Західній Україні епітет «білий» в розумінні гарний зустрічається досить часто, і то не тільки в пристосуванні до дівчат та жінок: «Біла дівчина», але й «Білий молодець» (Головацький, II, ст. 11 IV, ст. 62—63). І навіть — «біле дитя, на ім'я Максим» (Чубинський. III. ст. 392).

Моральна чистота в'яжеться з святістю: «Білий тиждень» — страсний тиждень. «По білому співати» — співати церковні пісні.

На Волині «білим тижнем» називали п'ятий тиждень Великого Посту, бо тоді звичайно білили хати перед великодніми святами, а також сіяли розсаду капусти — «щоб була біла, велика і тверда» (Кіев. Стар., 1895, V, ст. 71).

У єгиптян, греків і римлян жерці вбиралися в біле. Римляни для бенкетів, що були перше релігіною установою, завжди вбиралися в біле. І досі церква, після великодня, вбирається в біле, і янголи, на знак радощів, з'являються в білому.

Білий колір символізує денне сонячне світло і взагалі тутешнє наше земне життя в протиставленні до чорної ночі та підземного потустороннього світу: «Хведір умер, і сама я осталася на білому світі.»


Не співає, — як сирота,
Білим світом нудить…
(Т. Шевченко)

У зв'язку, мабуть, із символікою святості, білий колір був у нас подекуди й символом жалоби. Так, на Покутті звичай вимагав, щоб воли, якими везли покійника, були білі (Анучин: «Древности», XIV, 136).

На Гуцульщині, на знак, що в хаті є покійник, вішали знадвір'я над вікном білу перемітку (Мат. для укр. етн., НТШ, V, 242).

На знак жалоби і в пісні співається: «Під білою березою козаченька вбито…»

Біла барва, як жалоба, відома в багатьох народів. У єгиптян, особи, що везли похоронні санки (бо й там, як у нас в старовину, санки складали частину поховального обряду), мали білий шарф, чи рушник, через плече.

Давні римлянки, імператорської доби, почали були вбиратися, на знак жалоби по своєму чоловікові, в біле, — це мало б символізувати їх чистоту в відношенні до нього. Французькі королеви, коли були вдовами, завжди, на знак жалоби, носили білі сукні. Тому їх і знали — «білі королеви».

Біла барва ще досі символізує жалобу в і Китаї, і північно-американська нафтова компанія Стандарт Ойл дорого заплатила за своїє незнання народньої символіки: пофарбувала була всі свої розподільники нафти в тій країні на біло, і з тим наслідком, що як висловлюється Навард Кетчам, — «навіть і коти обходили їх десятою дорогою» («Селексіонес» 1943, IX, 25), аж поки Стандарт Ойл не перефарбувала ті свої розподільники в іншу барву.

В давні часи (Київська Русь) кольором позначалися також сторони світу. Так білим був позначений захід (наприклад білі хорвати — західні хорвати).

Інші асоціації[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]