Шуліка австралійський
| ?Шуліка австралійський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Яструбоподібні (Accipitriformes) |
| Родина: | Яструбові (Accipitridae) |
| Рід: | Сірий шуліка (Elanus) |
| Вид: | Шуліка австралійський |
| Біноміальна назва | |
| Elanus axillaris (Latham, 1801) | |
 Ареал | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Elanus axillaris |
 Віківиди: | Elanus axillaris |
 EOL: | 1048008 |
 ITIS: | 559864 |
 МСОП: | 22695033 |
 NCBI: | 387829 |
Шуліка австралійський[2] (Elanus axillaris) — хижий птах родини яструбових (Accipitridae).
Ендемік Австралії. Поширений майже по всій Австралії. Найчисельніший у відносно родючих південно-східних і південно-західних частинах материка, а також у південно-східному Квінсленді. Рідкісний у спекотних пустелях і посушливих районах, таких як західний Кейп-Йорк або Північна територія. Випадкові птахи трапляються на півночі Тасманії, острові Кінг та островах Торресової протоки.
Мешкає на відкритих луках або долинах, де є розкидані ділянки дерев,з рослинним покривом заввишки 30–150 см, включаючи савани, прибережні дюни (особливо в південній і західній частинах ареалу), лісисті водотоки, поля, пустища, сади та міські парки. Зустрічається до 1500 м над рівнем моря. Гніздиться на деревах.
Раціон складається в основному з дрібних гризунів (особливо мишей) та іноді дрібних птахів, ящірок і великих комах (особливо коників). Вони чекають потенційну здобич на деревах або в повітрі. Помітивши свою здобич, він піднімає голову на вітер, а потім пірнає до землі з високо піднятими над спиною крилами. Здобич з'їдається в польоті або на гілці. Полює вдень і іноді вночі (особливо в місячні ночі).
Період сезону розмноження мінливий, більшу частину року з піковим періодом восени та навесні (переважно червень-жовтень у східній частині ареалу та листопад-січень у західній частині). Може бути два виводки на рік, якщо місцевість багата здобиччю. Гніздиться парами або вільними колоніями, коли їжі багато. Гніздо має ширину 27–45 см і глибину 10–15 см, вистелене зеленим листям. Розташовується на 4–35 м над землею в кроні живого дерева, рідше на штучній споруді. Самиця відкладає 2-5 яєць (зазвичай 3-4). Інкубація триває приблизно 29–34 дні. У цей час про їжу самиці в основному піклується самець. Після вилуплення пташенята залишаються в гнізді 33–38 днів (у виняткових випадках 42 і більше). Вони досягають статевої зрілості приблизно на першому році життя. Вік найстаршого з окільцьованих птахів становив 3,5 року. З усіх яєць вилуплюється 73% молодняку, а виживає близько 54%.
- ↑ BirdLife International (2016). Elanus axillaris: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 17 червня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Xeno-canto: sound recordings of the black-shouldered kite
- Marchant, Stephen; Higgins, Peter Jeffrey, ред. (1993). Handbook of Australian, New Zealand and Antarctic Birds. Т. 2: Raptors to Lapwings. Melbourne, Victoria: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-553069-8.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |