Шумерля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Шумерля
рос. Шумерля

Город Шумерля Музыкальная школа.JPG

Q26424163?
Герб

Координати 55°30′00″ пн. ш. 46°25′00″ сх. д.H G O

Країна Flag of Russia.svg Росія
Регіон Чувашія
Голова Дмитрієва Любов Григорівна
Дата заснування 1916
Місто з 1937
Площа 13,3 км²
Висота центру 100 м
Офіційна мова чуваська і російська
Населення 30 536  (2014)
Національний склад росіяни — 68%, чуваші — 24%, татари, мордва, ін
Конфесійний склад православні, мусульмани, ін
Катойконім шумерлинці, шумерлинець, шумерлінка
Часовий пояс UTC+3
Телефонний код 83536
Поштовий індекс 429 120
Код ЗКАТУ 97413
GeoNames 493463
OSM 80513 ·R (Чуваська Республіка, Q4527725)
Офіційний сайт gov.cap.ru/main.asp?govid=76
Шумерля. Карта розташування: Росія
Шумерля
Шумерля
Шумерля (Росія)
Шумерля. Карта розташування: Чувашія
Шумерля
Шумерля
Шумерля (Чувашія)
Залізничний вокзал міста Шумерля

Шумерля — місто в Чуваській Республіці Російської Федерації, адміністративний центр Шумерльського міського округу та Шумерльського району[1] (до складу району м. Шумерля не входить).

У 1916 при будівництві залізниці Москва — Казань була створена залізнична станція Шумерля, названа на честь сусіднього села Шумерля. До 7 липня 1924 селище при залізничній станції Шумерля входило до складу Нижегородської губернії, в 1930 перетворене в робітниче селище, в 1937 — в місто.

Походження назви[ред. | ред. код]

Назва міста походить від назви села Шумерля. У свою чергу, назва села походить, згідно з однієї з версій, від чуваського слова «Çĕмĕртлĕх», що в перекладі означає «місцевість, усіяна черемхою». Тобто, можна судити про те, що ця місцевість за часів перших поселенців виділялася великою кількістю черемхи.

За іншою версією слово «Çĕмĕрлĕ» пов'язане з великою кількістю багнистих боліт в цьому районі, які «Çĕмĕрлĕ тана», тобто «створювали трясовини», були важкопрохідними (село розташоване на правому, високому березі річки, яка сприяє «витягуванню води»).

За третьою версією назва «Шумерля», русифіковане від чуваського «Çĕмĕрлĕ», бере початок від слова «сĕмĕрес — сĕмĕрлет», що в перекладі на російську означає «руйнувати, зривати, шуміти»: коли перші люди селилися вздовж річки, яка бере початок на вододілі — височині між прис. Шумерлею та Туванами (з цієї височини беруть свій початок Великий Цивиль та маленькі річки, що впадають в річку Палан). Навесні, в повінь, вона набувала велику швидкість та руйнівну силу[2].

За четвертою та найцікавішої версії російська назва міста походить від чуваського «шумер иле» — «поселення шумерів»[3]).

Ще одна версія назви міста походить від ерзянського гідроніму «шу мер ляй» — річка з болотною ягодою (журавлиною), а від нього — чуваська назва Çĕмĕрле.

Географія[ред. | ред. код]

Знаходиться за 110 км від столиці Чуваської Республіки м.Чебоксари, на березі річки Сури. Займає вигідне географічне положення, яке визначається:

  1. розташуванням на залізничній магістралі «Москва — Арзамас — Казань»;
  2. наявністю розвиненої автодорожньої мережі та міцному зв'язку зі столицею Чувашії, а також з містами Канаш, Алатир та Ядрін.

Населення[ред. | ред. код]

Національний склад

Проживають представники різних національностей, в тому числі 68% — росіяни, 24% — чуваші, а також мордва, татари, українці. У 2009 населення становило 33,7 тис. жителів.

Господарство[ред. | ред. код]

Наявність значних лісових ресурсів у районі та вигідне географічне положення зумовили виникнення деревообробних підприємств, але, у зв'язку з виснаженням власної сировини, зберігся лише лісокомбінат. Провідною галуззю промисловості міста є машинобудування (Шумерлинський комбінат автофургонів та Шумерлинський завод спеціалізованих автомобілів, що виробляють уніфіковані автофургони, автомобілі зі спеціальними кузовами: автомобіль-їдальня, автомобіль швидкої допомоги, тощо.). Є підприємства легкої промисловості (шкіргалантерейна фабрика, швейна фабрика), підприємства харчової промисловості (хлібозавод, маслозавод, м'ясокомбінат, харчовий комбінат «Лісовий»).

Подальший розвиток міста пов'язаний з поглибленням машинобудівної спеціалізації та наявністю зручних транспортних магістралей, що виводять місо на загальноросійський ринок.

Культура, ЗМІ, фізична культура та спорт[ред. | ред. код]

Працюють музичні та художні школи, два будинки культури, 7 бібліотек, краєзнавчий музей.

Є два стадіони, у 2007 році відкрито фізкультурно-оздоровчий комплекс «Олімп».

Видаються газети «Вперёд», «Шумерлинские вести», «Çĕмĕрле хипарĕ» російською та чуваською мовами, працює міське радіо.

У міській мережі кабельного телебачення працює місцевий телеканал «Новая Реальность»

Освіта[ред. | ред. код]

Середня та початкова професійна освіта
Середні загальноосвітні установи
  • Гімназія № 8
  • Середня загальноосвітня школа № 1 (1939)
  • Середня загальноосвітня школа № 2
  • Середня загальноосвітня школа № 3 (1936)
  • Середня загальноосвітня школа № 6 (1980)

Відомі уродженці та жителі[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]