Чуваська Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чуваська Республіка
Чувашская Республика
Чăваш Республики
Flag of Chuvashia.svg Coat of Arms of Chuvashia.svg
Прапор Чувашії Герб Чувашії
Чуваська Республіка на карті Росії
Чуваська Республіка на карті Росії
Столиця Чебоксари
Площа

- Усього
- % водн. пов.

74-а

18 300 км²
1,5

Населення

- Усього
- Густота

41-а

1250498 (01.01.2011) [1] (2011)
68,3 осіб/км²

Федеральний округ Приволзький
Економічний район Волго-В'ятський
Автомобільний код 21
Державна мова російська, чуваська
Часовий пояс MSK (UTC+3)

Чува́ська Респу́бліка, Чува́шія (рос. Чува́шская Респу́блика; чувас. Чăваш Республики) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу.

Столиця — м. Чебоксари.

Межує з Нижньогородською областю на заході, з Республікою Марій Ел на півночі, з Татарстаном на сході і з Мордовією і Ульяновською областю на півдні.

Утворено 24 червня 1920.

Географічне положення[ред.ред. код]

Чуваська Республіка розташована на сході Східно-Європейської рівнини, переважно на правобережжі Волги, між її припливами Сурою і Свіягою.

Історія[ред.ред. код]

Предками чувашів були стородавні племена булгарів та суварів, які з 5 по 8 сторіччя н. е. мешкали на північному Кавказі. В 7-8 століттях одна з груп булгар перейшла на Балкани, де змішалася зі слов'янами започаткувавши однойменний народ. Інша частина перейшла на середню Волгу, де ці племена створили етнічний фундамент для формування чувашського народу. Сучасні чуваші сформувалися з тієї частини булгар, які в 10 сторіччі не прийняли іслам. Після поразки від монголо-татар в 1236 році залишки степових чувашів мігрували на північ в лісову зону, де жили місцеві фінські племена (наприклад марійці). Територія Чувашії була приєднана до Росії в 1551, після 120 років приналежності до Казанського Ханства.

У Російської Імперії територія Чувашії була розділена між двома адміністративними одиницями — Казанською і Симбірською губерніями. 24 червня 1920 була сформована Чуваська автономна область, з квітня 1925 Чуваська АРСР. Чуваська Республіка з 1992 року.

У 1920-1930-тих роках у республіці існувала автокефальна православна церква.

Населення[ред.ред. код]

Населення республіки — 1 290 000 осіб (2006). Щільність населення — 70,5 осіб/км² (2006), питома вага міського населення — 61,0% (2006).

За даними перепису 2002 року, на території республіки проживали представники 106 національностей, серед яких більше двох третин становили чуваші й більше чверті — росіяни:

Народ Чисельність, 2002, тис. (*)
Чуваші 889,3 (67,69%)
Росіяни 348,5 (26,53%)
Татари 36,4 (2,77%)
Мордва 16,0 (1,22%)
Українці 6,4 (0,49%)
Марійці 3,5 (0,27%)
Білоруси 1,9
Вірмени 1,3
показани народи з чисельністю понад 1000 осіб

Національний склад населення районів та міст Чуваської республіки за переписом 2010 року

населення чуваші росіяни татари мордва українці
Чебоксари 460 838 58,8 31,5 1,0 0,5
Алатир 36 800 2,7 83,5 8,2
Канаш 44 963 52,7 32,0 8,8 0,5
Новочебоксарськ 123 093 50,0 38,8 1,3 0,6 0,7
Шумерля 31 607 21,9 65,6 2,1 2,6 0,5
Алатирський район 16 562 20,3 62,0 1,0 13,8
Аліковський район 18 271 97,5 1,8
Батиревський район 38 371 70,5 1,5 27,4
Вурнарський район 35 409 90,4 8,0
Ібресінський район 25 751 84,4 10,5 2,5 1,6
Канашський район 39 669 93,5 3,5
Козловський район 20 540 70,4 22,9 5,2
Комсомольський район 26 908 67,4 4,4 27,4
Красноармійський район 16 018 94,0 2,8
Красночетайський район 16 908 96,9 2,2
Маріїнсько-Посадський район 23 890 75,6 21,4
Моргауський район 34 649 96,1 2,8
Порецький район 13 918 4,2 71,3 22,8
Урмарський район 25 159 94,5 3,3
Цивільський район 33 883 88,2 10,3
Чебоксарський район 60 627 90,7 7,2
Шемуршинський район 14 637 80,0 6,5 10,9 1,9
Шумерлинський район 10 614 80,9 15,8
Ядрінський район 29 912 81,6 15,7
Яльчицький район 20 442 96,9 1,0 1,6
Янтиковський район 16 403 89,6 8,8

Татари[ред.ред. код]

Татари компактно проживають в Батиревському, Козловському, Комсомольському, Шемуршинському, Яльчицькому районах. У Чувашії 24 татарських, 5 змішаних населених пуктів. Є 19 шкіл з викладанням татарської мови, 24 мечеті (на 1997). Працюють Всетатарський суспільний центр Чувашії (Чебоксари, з 1992), Татарський суспільно-культурний центр Чувашії (с. Шигирдани Батиревського району, з 1993). Видається газета «Вакит» (з 1996). Виступають Татарський народний театр (с. Польові Бікшики Батиревського району, з 1965), фольклорно-естрадний ансамбль «Міжар» (с. Урмаєво Комсомольського району).

Населені пункти[ред.ред. код]

Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч
станом на 1 січня 2007 року
Чебоксари 442,6 Ядрін 10,2
Новочебоксарськ 125,5 Маріїнський Посад 10,2
Канаш 49,1 Ібресі 9,3
Алатир 42,7 Нові Лапсари 7,8
Шумерля 35,2 Порецьке 6,5 (2002)
Цивільськ 12,9 Урмари 6,3
Козловка 12,4 Батирево 5,7 (2002)
Кугесі 11,7 Шигирдан 5,1 (2002)
Вурнари 10,9

Українці в Чувашії[ред.ред. код]

У 1959 році у Чувашській ААСР зі сто­лицею Чебоксари проживало понад чотири тисячі українців.

Чуваською мовою перекладені твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського та інших. Коли у 1957 р. пройшов в Чувашії тиждень Української Лірики, тоді було видано збірки українських поезій під назвою «Гості з Дніпра»[2].

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Chuvashia03.png

Економіка[ред.ред. код]

Природні ресурси[ред.ред. код]

Корисні копалини[ред.ред. код]

Родовища фосфоритів із запасами рудий в 148,7 млн т, горючих сланців із запасами в 199,1 млн т, родовища торфу.

Транспорт[ред.ред. код]

Культура і мова[ред.ред. код]

Республіка має значну культурну спадщину, що накопичувалася чувашами впродовж багатьох сторіч.

В той час, як російська мова вживається в діловому мовленні, багато людей, особливо в сільський місцевості, спілкуються в побуті чуваською. Чуваська мова належить до Булгарської підгрупи тюркської мовної групи. В давнину використовувалась рунічна система письма. Тепер чуваші користуються кирилицею, модифікованою в 1871 до специфічних потреб чуваської мови.

Театри і філармонія[ред.ред. код]

Спорт[ред.ред. код]

Влада[ред.ред. код]

Основний закон Республіки — Конституція Чуваської Республіки.

Чуваська Республіка є самостійним суб'єктом Російської Федерації й у межах установлених Конституцією РФ і Чуваської Республіки самостійно визначає свою державно-правову, фінансово-економічну й культурну політику.

До 2001 чуваська назва «Чаваш республики» входило в повну офіційну назву суб'єкта російською мовою, включене в Конституцію РФ (ст. 65). В 2001 воно було змінено на «Чувашская Республика — Чувашия»

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Росстат - оцінка чисельності населення станом на 01.01.2011
  2. Марунчак М. Українці в СССР поза кордонами УРСР. Вінніпеґ — 1974. — С. 88

Посилання[ред.ред. код]

Flag of Mari El.svg Марій Ел
Flag of Nizhny Novgorod Region.svg Нижньогородська область Gray compass rose.svg Flag of Tatarstan.svg Татарстан
Flag of Mordovia.svg Мордовія Flag of Ulyanovsk Oblast.png Ульяновська область Flag of Tatarstan.svg Татарстан