Шумилов Петро Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Петро Павлович Шумилов
Народився 14 червня 1901(1901-06-14)
Бобринець
Помер 17 серпня 1942(1942-08-17) (41 рік)
Москва
Країна СРСР СРСР
Діяльність фізик
Alma mater фізико-математичний факультет Московського університетуd
Ступінь доктор технічних наук
Науковий керівник Лейбензон Леонід Самуїлович
Відомий завдяки: теорія турбінного буріння
Нагороди Орден Леніна

Петро́ Па́влович Шуми́лов (1901, Бобринець — †17 серпня 1942, Москва) — учений у галузі гідромеханіки, основоположник теорії турбінного буріння, доктор технічних наук, тричі лауреат Державної премії СРСР (1942, 1947 — двічі).

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Освіту Петро Шумилов здобув у школі рідного міста. Закінчивши школу, у серпні 1919 року став викладати в ній фізику і математику до 1923 року.[1]

Закінчив Московський державний університет (1929). Працював у Державному науково-дослідному нафтовому інституті (до 1934 р.), організував та керував експериментальною конторою турбінного буріння в Баку (1934—1939), в 1939—1942 рр. — у Народному комісаріаті нафтової промисловості.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Розробив теорію малогабаритних багатоступінчастих турбін турбобура (1934—1936), створив (у співавторстві) багатоступінчастий турбобур і спосіб турбінного буріння вертикальних і нахилено-спрямованих свердловин. З 1941 р. працював над створенням реактивної протитанкової зброї, при випробовуванні якої загинув.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна.

Джерело[ред. | ред. код]


  1. Історичний календар Кіровоградщини на 2011 рік : люди, події, факти / авт.-упоряд. В. М. Босько; Упр. освіти і науки Кіровогр. обл. держ. адмін., Кіровогр. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти ім. Василя Сухомлинського. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2010. – 229 с.: іл.