Що записано в книгу життя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Що записано в книгу життя
Жанр оповідання
Автор Михайло Коцюбинський
Мова українська
Опубліковано 1911

Що записано в книгу життя — оповідання Михайла Коцюбинського, написане у 1911 році в Чернігові. Навела вказує на діалектику життя і смерті, антиномічність яких увиразнюється прагненням живого до життя і неможливості реалізації цього.

Назва[ред.ред. код]

Вислів «Книга Життя (Книга Буття — біблійного походження, вживається він у значенні «майбутнє людини; те, що їй призначено долею»[1]. В розумінні Коцюбинського «Книга життя» — це саме життя. У старості кожен читає свою «книгу життя», тобто згадує минуле. Кожен пише свою книгу, і якою вона буде, залежить тільки від самої людини.

Начерк сюжету[ред.ред. код]

Стара, забута смертю мати, яка досі «роками валялася на печі», мусила лягти на підлозі, бо захворіла онука. Тепер все змінилося в її очах, «все виросло зразу: онуки, що спиналися над бабою до мисника… синові чоботи, старі, намерзлі, важкі, як гори, і босі ноги невістки, що ставали перед самим обличчям та закривали ввесь світ». У хаті холодно, бо вогонь, хоч «паливо жер, та все ж вмирав з голоду», а «чорні кутки роззявляли беззубі роти і дихали зогнилою вогкістю». Нужда, безвихідь, голод і холод оселилися у хаті.

«Життя виїло силу з неї і, як лушпиння з картоплі, кинуло в кут. А душа міцно вчепилась за ту шабатурку і не хоче її покинуть». Натомість голод примушує людину думати про смерть, аби врятувати своїх рідних. Але, крім особистої трагедії старої жінки, постає трагедія синового вибору між любов'ю до матері та бажанням вижити самому і врятувати родину від голоду. Цей вимушений вибір ставить людину в позицію фактичного вбивці, який, усвідомлюючи свій гріх, виправдовується: «Вся земля у гріху. Хіба його голод не гріхи ситих?».

Останнє прохання матері не різати зозулястої курки, в яку, як їй здається, «перевтілюється її душа».

Екранізації[ред.ред. код]

У 1988 році на кіностудії імені Олександра Довженка режисер-постановник і сценарист Олександр Денисенко зняв художній фільм «Що записано у книгу життя» (оператор Сергій Рябець). Фільм «Що записано в книгу життя» — лауреат міжнародного кінофестивалю Матері (Ізраїль, Хайфа) — 1989 та Всесоюзного фестивалю «Дебют» (Москва) — 1989.

Театральні постановки[ред.ред. код]

2004 — «Гріх»; Театр одного актора «Крик». Дніпропетровськ. Режисер і виконавець Михайло Мельник. В 2004 році вистава «Гріх» отримала премію Вищої регіональної театральної нагороди Дніпропетровщини «Січеславна» за найкращу режисуру, а у 2007-му за постановку «Гріха» Мельник удостоєний Національної премії України імені Тараса Шевченка[2][3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Коваль А. Спочатку було слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові.— К: Либідь, 2001.— С.270
  2. Указ Президента України від 5 березня 2007 № 181 Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка. Сайт Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. 
  3. Ассоль Овсянникова. «Грішний» Мельник // День. — 2007, 14 березня. — № 43, (2007).

Джерела[ред.ред. код]

  • Борщевський В. М. Вивчення творчості М. Коцюбинського в школі. — К., 1975. — С.156−192.
  • Коцюбинський М. Вибрані твори. — Львів, 1978. — С. 21 — 78.
  • Поліщук Я. І ката, і героя він любив… : Михайло Коцюбинський: літературний портрет — К., 2010. — 304 с.
  • Ю. А. Мицик, О. Г. Бажан, В. С. Власов. Історія України / Навчальний посібник.— Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008.