Очікує на перевірку

ЮКІ (фільм, 2020)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Юкі.
ЮКІ
UKE
Офіційний український постер
Жанрдокументальний фільм
РежисерВолодимир Мула
ПродюсерВолодимир Мула
СценаристМикола Васильков
У головних
ролях		Брюс Драйвер
Вейн Грецкі
Волтер Грецкі
Джефф Чикрин
Джонні Буцик
Едді Шек
Ерік Нестеренко
Кен Данейко
Орест Кіндрачук
Руслан Федотенко
ОператорОлег Шевчишин
Дмитро Шиповський
Олександр Терновий
Станіслав Ткачов
МонтажАндрій Луннік
КінокомпаніяТелеПростір Студіо
Дистриб'юторB&H[1]
Моваанглійська
українська (дубляж)
КраїнаУкраїна Україна
Рік2020
Дата виходу3 грудня 2020
Кошторис₴5,76 млн.
Касові збори₴641 тис.
IMDbID 12253130
Q: ЮКІ у Вікіцитатах

«ЮКІ» — український документальний фільм 2020 року режисера Володимира Мули, найкасовіший документальний фільм за всю історію українського кінотеатрального прокату. Перший український фільм, який доступний для перегляду одночасно на чотирьох світових платформах іноземною мовою.

Вийшов у широкий український прокат 3 грудня 2020 року.

Синопсис

[ред. | ред. код]

Цю національність у Північній Америці називають Ukrainians або коротко UKE (ЮКІ — українською). Часопис щільного проживання цього народу з народами континенту настільки довгий, як сама статистика. У вузькій спортивній галузі — грі ключкою і шайбою на льоду, яку називають гаківкою, по-американському — гокеєм, існує традиція: записувати прізвища переможців Кубка Стенлі на сам трофей у вигляді гравіювання. Аналіз переліків таких імен за понад 100 років дав несподіваний результат. Поруч з нащадками британців та французів, що заснували країни США та Канаду, великою за чисельністю йде національність «ЮКІ». Як виявилося, прізвища гравців із українським корінням масово зафіксовані на кільцях срібного кубка. І навіть найкращий гокеїст усіх часів Вейн Грецкі, як з'ясувалося, також має українське походження.

Гасло

[ред. | ред. код]

В українському прокаті стрічка була презентована під гаслом «Історія перемог вільних українців»[2].

У ролях

[ред. | ред. код]
Актор Роль
Брюс Драйвер переможець Кубка Стенлі у складі Нью-Джерсі Девілс переможець Кубка Стенлі у складі Нью-Джерсі Девілс
Вейн Грецкі Найкращий хокеїст усіх часів, чотириразовий володар Кубка Стенлі у складі Едмонтон Ойлерз Найкращий хокеїст усіх часів, чотириразовий володар Кубка Стенлі у складі Едмонтон Ойлерз
Волтер Грецкі Батько канадського хокею Батько канадського хокею
Джефф Чикрин переможець Кубка Стенлі у складі Піттсбург Пінгвінс переможець Кубка Стенлі у складі Піттсбург Пінгвінс
Джонні Буцик дворазовий володар Кубка Стенлі у складі Бостон Брюїнс дворазовий володар Кубка Стенлі у складі Бостон Брюїнс
Едді Шек чотириразовий володар Кубка Стенлі у складі Торонто Мейпл Ліфс чотириразовий володар Кубка Стенлі у складі Торонто Мейпл Ліфс
Ерік Нестеренко володар Кубка Стенлі у складі Чикаго Блекгокс володар Кубка Стенлі у складі Чикаго Блекгокс
Кен Данейко триразовий володар Кубка Стенлі у складі Нью-Джерсі Девілс триразовий володар Кубка Стенлі у складі Нью-Джерсі Девілс
Орест Кіндрачук дворазовий володар Кубка Стенлі у складі Філадельфія Флаєрс дворазовий володар Кубка Стенлі у складі Філадельфія Флаєрс
Руслан Федотенко переможець Кубка Стенлі у складі Тампа-Бей Лайтнінг та Піттсбург Пінгвінс переможець Кубка Стенлі у складі Тампа-Бей Лайтнінг та Піттсбург Пінгвінс

У епізодах

[ред. | ред. код]
Актор Роль
Джері Савчук син найкращого воротаря НХЛ 1952, 1953, 1955, 1965 Тараса Савчука син найкращого воротаря НХЛ 1952, 1953, 1955, 1965 Тараса Савчука
Келлі Груді хокейний аналітик телеканалу Сі-Бі-Сі хокейний аналітик телеканалу Сі-Бі-Сі
Роман Коваль історик історик
Мирон Биць Президент УСЦАК Президент УСЦАК
Орест Теплий приватний колекціонер приватний колекціонер

Творча група

[ред. | ред. код]
  • Режисер-постановник — Володимир Мула
  • Сценарій — Микола Васильков
  • Оператори-постановники — Олег Шевчишин, Дмитро Шиповський, Олександр Терновий, Станіслав Ткачов
  • Консультант — Євген Количев
  • Монтаж — Андрій Луннік
  • Продюсер — Володимир Мула

Виробництво

[ред. | ред. код]

Кошторис

[ред. | ред. код]

Проєкт «UKE» став одним із переможців Дванадцятого конкурсного відбору кінопроєктів Держкіно. Частка фінансування Держкіно — ₴4,6 млн від загального кошториса у ₴5,76 млн.[3][4]

Фільмування

[ред. | ред. код]

Робота над фільмом тривала 3 роки. Зйомки картини кілька разів зупинялися через брак фінансування[5]

Саундтрек

[ред. | ред. код]

Одним із саундтреків фільму став адаптований до сучасних українських умов варіант пісні Зродились ми великої години. Також у фільмі звучить композиція «Гамерицький край» Христини Соловій.

Реліз

[ред. | ред. код]

Україна

[ред. | ред. код]

Фільм вийшов в широкий український кінотеатральний прокат 3 грудня 2020 року[6], дистирб'ютор — B&H. 1 січня 2021 року стрічка стала доступна у всеукраїнському онлайн-прокаті[7]. 8 травня 2021 року відбулася телевізійна прем'єра фільму - до Дня пам'яті і примирення у рамках програми "Вечір з Миколою Княжицьким" на телеканалі "Еспресо"[8].

Світ

[ред. | ред. код]

1 серпня 2021 року картина стала доступною [Архівовано 21 липня 2021 у Wayback Machine.] мовою оригіналу на популярному відео-сервісі Amazon Prime Video у Сполучених Штатах Америки та Великій Британії. 13 жовтня 2021 року фільм з'явився на платформі Apple TV у 72-х країнах світу .

18 жовтня 2021 року стрічка стала доступною на мультимедійному сервісі Google Play.

19 жовтня 2021 року користувачі популярного відеохостингу YouTube також отримали можливість орендувати або придбати перегляд картини.

Відгуки кінокритиків

[ред. | ред. код]

Фільм отримав загалом позитивні відгуки від українських кінокритиків. Ярослав Підгора-Гвяздовський зазначає, що фільм є «потрібним і мотивуючим, а найголовніше в ньому — це історії, промовлені в кадрі самими українцями або їхніми родичами».[9] Анастасія Сохач відмітила добру мету фільму розповісти про відомих хокеїстів з українським корінням, проте зазначила, що «іноді стрічка поспішає викласти все й одразу, а оформлення трохи не дотягує до якісного рівня».[10] Марія Степанюк, аналізуючи стрічку, робить висновок, що «віднести стрічку суто до документального кіно складно, як і до суто спортивного. Але її точно можна використати у майбутньому як дослідницьке джерело, адже творці фільму шукали підтвердження кожному наведеному факту у своїй роботі».[11]

Номінації

[ред. | ред. код]

4 лютого 2021 року фільм потрапив до короткого списку AIPS Sport Media Awards 2020[12].

23 квітня 2021 року стрічку «ЮКІ» було номіновано на звання «Найкращий документальний фільм року» у рамках кінопремії «Золота Дзиґа»[13].

Нагороди

[ред. | ред. код]

7 травня 2021 року документальну стрічку «ЮКІ» визнано головною медіа-подією року у рамках премії «Ukraine Sports Media Awards – 2020» від Асоціації спортивних журналістів України[14].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
Кубок Стенлі в експозиції Зали слави гокею в Торонто

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ЮКІ [Архівовано 9 серпня 2017 у Archive.is] // B&H, 2020
  2. ↑ «ЮКІ» — історія перемог вільних українців. Міністерство культури та інформаційної політики України. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 19 грудня 2020.
  3. ↑ Держкіно опубліковало попередні результати 12-го пітчингу (ПЕРЕЛІК) [Архівовано 16 липня 2021 у Wayback Machine.] // Detector.Media, 04.10.2019
  4. ↑ Перелік кінопроектів, допущених до участі в Дванадцятому конкурсному відборі (заявки додаються). sinua.dergkino.gov.ua. 06/08/2019
  5. ↑ Байдужість вбиває. Україні не потрібен унікальний фільм про українських зірок НХЛ?. glavcom.ua (укр.). Процитовано 19 грудня 2020.
  6. ↑ Вийшла в прокат "Історія перемог вільних українців": документальна стрічка "ЮКІ" режисера Володимира Мули. usfa.gov.ua (uk-Uk) . Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 18 грудня 2020.
  7. ↑ В онлайн-прокат вийшла стрічка Володимира Мули "UKE / ЮКІ - Історія перемог вільних українців". usfa.gov.ua (uk-Uk) . Архів оригіналу за 5 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
  8. ↑ "Культурна дипломатія, якої нам не вистачає". На телеканалі Еспресо показали фільм "ЮКІ – історія перемог вільних українців" (укр.), процитовано 9 травня 2021
  9. ↑ Підгора-Гвяздовський, Ярослав (4 грудня 2020). (Column) «Юкі» мотивує. detector.media (укр.). Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 18 грудня 2020.
  10. ↑ а б Сохач, Анастасия Сохач Анастасия. Рецензія на фільм «Юкі». ITC.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 8 січня 2021.
  11. ↑ Рецензія на фільм ЮКІ: 56 прізвищ, які втілили в реальність мрію своїх батьків. ФАКТИ ICTV. 3 грудня 2020. Процитовано 8 січня 2021.
  12. ↑ AIPS Media. AIPS. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
  13. ↑ Оголошено список номінантів на V Національну кінопремію "Золота Дзиґа" | Новини. Українська Кіноакадемія (укр.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
  14. ↑ АСЖУ нагородила найкращі спортивні медіа України 2020. Асоціація спортивних журналістів України (укр.). 8 травня 2021. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 8 травня 2021.
  15. ↑ UKE / ЮКІ - Історія перемог вільних українців. З 3 грудня у кіно. usfa.gov.ua (uk-Uk) . Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 18 грудня 2020.
  16. ↑ Помер чотириразовий володар Кубка Стенлі українського походження Едді Шак - Спорт 24. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 18 грудня 2020.
  17. ↑ Я прочекав Грецкі 14 годин: Володимир Мула про зйомки фільму ЮКІ. ФАКТИ ICTV. 24 листопада 2020. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 19 грудня 2020.
  18. ↑ «Історія перемог вільних українців»: цікаві факти про фільм «ЮКІ». Нове українське кіно (укр.). 7 грудня 2020. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 8 січня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання на тему: ЮКІ (фільм, 2020)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ЮКІ_(фільм,_2020)&oldid=40597555