Юлій Цезар (фільм, 1953)
Юлій Цезар | |
---|---|
Julius Caesar | |
Жанр | історичний фільм, драма |
Режисер | Джозеф Манкевич |
Продюсер | Джон Хаусмен |
Сценарист | |
У головних ролях | Марлон Брандо Джеймс Мейсон |
Оператор | Джозеф Руттенберг |
Композитор | Міклош Рожа |
Монтаж | Джон Д. Даннінг |
Художник | |
Кінокомпанія | Metro-Goldwyn-Mayer |
Дистриб'ютор | Metro-Goldwyn-Mayer і Netflix |
Тривалість | 120 хв. |
Мова | англійська |
Країна | США |
Рік | 1953 |
Кошторис | $2,070,000 |
Касові збори | $3,920,000 |
IMDb | ID 0045943 |
Юлій Цезар у Вікісховищі |
«Юлій Цезар» (англ. Julius Caesar) — кінофільм режисера Джозефа Манкевича, знятий в 1953 році. Екранізація однойменної п'єси Вільяма Шекспіра.
Розгромивши війська Помпея, римський полководець Цезар став главою держави. Він володів довічними повноваженнями диктатора, йому було дано виняткове право розпоряджатися військом і скарбницею. На честь нього була споруджена статуя з написом «напівбог». Касій і Брут очолили змову проти Цезаря.
Дружина Цезаря Кальпурнія була налякана недобрими знаками, неодноразово попереджала про небезпеку. У березневі дні 44 р. до н. е. в Капітолії, під час засідання сенату, Цезаря вбили. Після втечі змовників до Риму прибув прибраний син Цезаря Октавій. Разом з Антонієм вони почали готуватися до війни проти військ Брута і Касія.
|
|
Фільм був нагороджений премією «Оскар» за найкращу роботу художника-постановника (Седрік Гіббонс, Едвард Карфагно, Едвін Вілліс, Х'ю Хант). Інші чотири номінації: за найкращу чоловічу роль (Марлон Брандо), найкращу операторську роботу (Джозеф Руттенберг), найкращу музику до фільму (Міклош Рожа) і за найкращий фільм року (Джон Хаусман). У Брандо це була третя номінація на «Оскар»: у 1951 він був представлений до цієї премії за роль у фільмі «Трамвай „Бажання“», а на наступний рік висувався за фільм «Віва Сапата!».
Фільм також виграв два призи Британської академії кіно: Джон Гілгуд отримав приз найкращому британському актору, а найкращим іноземним актором став Марлон Брандо. Фільм також був номінований у категорії «найкращий фільм». Брандо отримував цю премію протягом трьох років поспіль за ролі в картинах «Віва Сапата!» (1952), «Юлій Цезар» (1953) і «У порту» (1954).
Серед інших нагород: премії Національної ради кінокритиків США за найкращий фільм і найкращу чоловічу роль (Джеймс Мейсон), данська премія «Боділ» за найкращий американський фільм, а також номінація на премію Гільдії режисерів США за найкращу режисуру (Джозеф Манкевич).
- Julius Caesar [Архівовано 2 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті TCM Movie Database
- Julius Caesar [Архівовано 30 травня 2013 у Wayback Machine.] на сайті AllMovie