Юнас Шестедт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юнас Шестедт
швед. Jonas Sjöstedt
Юнас Шестедт
Юнас Шестедт
Лідер Лівої Партії
Нині на посаді
На посаді з 6 січня 2012
Прем'єр-міністр Стефан Левен
Попередник Ларс Олі
Член парламенту
Нині на посаді
На посаді з 2010-2014, 2014-2018, 2018-2022
Депутат Європарламенту
9 жовтня 1995 — 26 вересня 2006
Народився 25 грудня 1964(1964-12-25) (59 років)
парафія Оскара Фредріка, Гетеборг Швеція
Виборчий округ Вестерботтен
Відомий як політик, коваль, письменник
Громадянство Швеція Швеція
Політична партія Ліва партія
У шлюбі з Анн Мове
Діти 3
Професія політик
jonassjostedt.se
 Медіафайли у Вікісховищі

Тор Юнас Шестедт (швед. Jonas Sjöstedt, нар. 25 грудня 1964 року, парафія Оскара Фредріка в Гетеборзі)[1] - шведський політик, письменник, автор і колишній металург. Очільник Лівої партії в 2012 — 2020 роках. Шестедт був членом Європейського парламенту у 1995-2006 роках і після парламентських виборів у Швеції 2010 року - депутат.

У січні 2020 року Шестедт оголосив про свій намір піти з посади лідера лівої партії на їхньому з'їзді у травні, сказавши, що хоче більше часу проводити зі своєю сім'єю, яка зараз живе у В'єтнамі.[2] Однак через пандемію COVID-19 з’їзд було перенесено, і Шестедт залишився лідером партії до тих пір, поки з’їзд не відбувся 31 жовтня 2020 року, коли його наступником була обрана Нуші Дадгостар.[3]

Біографія[ред. | ред. код]

Юнас Шестедт виріс у Гетеборзі. Через батькову роботу інженером на гідроелектростанціях, сім'я багато переїжджала, і у дитинстві він також жив у Сундсваллі, Вестеросі і Венерсборзі.[4] Рано став політично залученим і приєднався до Комуністичної молоді в 1978 році.[5] У 1983 переїхав до Лулео, де він провчився два роки у колишній Hermelinsskolan. Одночасно працював у студентській організації в Стокгольмі.[6] Потім він на деякий час повернувся до Гетеборгу, де був редактором видання Röd Press. Він оселився в Умео в 1990 році, де працював слюсарем на заводі Volvo Trucks .

Європарламент[ред. | ред. код]

Залученість Шестедта на стороні опозиції в питанні про членство ЄС Швеції в 1994 році привела його до політики на національному рівні. Після приєднання Швеції до ЄС він був обраний на виборах до Європейського Парламенту 1995 року і був обраний однією з трьох лівих партій. Він був переобраний у 1999 та 2004 роках[7] У Європейському Парламенті він був членом групи ЄОЛ/ЛЗП і був, крім іншого, членом Комітету з питань навколишнього середовища, а також заступником голови Комітету з питань бюджетного контролю. У 2006 році він подав у відставку.

Нью-Йорк[ред. | ред. код]

Після виходу з Європарламенту Шестедт переїхав до Нью-Йорку, де його дружина Анн Мове працювала дипломатом (з поміж іншого радником Посла з питань Близького Сходу) в постійному представництві Швеції в ООН. Тим часом у Нью-Йорку Шестедт був активним на низовому рівні в Соціалістичній партії США.

За цей час він дебютував як письменник-фантаст, з трилогією злочинних романів в європарламентському середовищі, і опублікував книжку-інтерв'ю "Masthugget, Moskva, Madrid". Після історичної повісті "Masthugget, Moskva, Madrid: Berättelsen om Bengt och Greta" в тому ж році вийшов детектив "Sammanflöden", який наступного року супроводжувався творами "Sahara" і "Spanska brev". Три останні - це три частини цілісної трилогії.[8]

Член парламенту[ред. | ред. код]

Юнас Шестедт у першотравневому виступі в Стокгольмі.

Після переїзду до Швеції Шестедт був обраний на парламентських виборах в 2010 році і з виборчого округу Вестерботтен. Майже третина електорату партії у виборчому окрузі вирішила проголосувати за нього.[9]

Лідер партії[ред. | ред. код]

5 липня 2011 року Шестедт оголосив, що він є кандидатом на посаду лідера Лівої партії.[10] Його конкурентами стали Улла Андерссон, Ганс Лінде і Россана Дінамарка також, тоді як тогочасний лідер партії Ларс Олі заявив, що не виступає за переобрання. Він був обраний 6 січня 2012 року з'їздом партії новим головою, з 179 голосами за.[11] Як лідер партії, він постійно ставив питання про заборону прибутку в добробуті.

Посади в Риксдазі[ред. | ред. код]

  • Комітет зовнішніх зносин : Член 2012–
  • Військова делегація: Член 2012–
  • Комітет ЄС : Член 2010–2012, депутат 2012 -
  • Делегація Швеції у Північній раді: заступник голови 2012–
  • Департамент закордонних справ : заступник голови 2010–2012 роки
  • Департамент з питань дорожнього руху: заступник голови на 2010–2012 роки

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • 2003 – EMU: Fakta, argument och myter. Stockholm: Vänsterpartiet. Serie: Röda EU-tema, 1653-7661;1
  • 2005 – EU:s nya konstitution: Centralstyre och marknadsliberalism. Bryssel: Vänsterpartiet/GUE/NGL. Serie: Röda EU-tema, 1653-7661;4
  • 2009 – Masthugget, Moskva, Madrid: Berättelsen om Bengt och Greta. Stockholm: Carlsson. ISBN 978-91-7331-228-8 (historisk skildring, debut som skönlitterär författare)
  • 2009 – Brev till en broder! Spanienkämpen Bengt Segersons personliga skildring från det spanska inbördeskriget (sammanställd av Jonas Sjöstedt). Simrishamn: Svenska Spanienfrivilligas vänner. ISBN 978-91-633-5439-7
  • 2009 – Sammanflöden. Umeå: h:ström - Text och kultur. ISBN 978-91-7327-084-7 (deckare)
  • 2010 – Sahara. Umeå: h:ström - Text och kultur. ISBN 978-91-7327-122-6 (deckare)
  • 2010 – Spanska brev. Umeå: h:ström - Text och kultur. ISBN 978-91-7327-134-9 (politisk thriller)
  • 2011 – Eurokrisen & vänsterns svar. Bryssel: GUE/NGL.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Tor Jonas Sjöstedt. Birthday.se. Архів оригіналу за 24 maj 2012. Процитовано 23 december 2010. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 23 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Jonas Sjöstedt avgår – ställer inte upp för omval (швед.). Sveriges Television. Процитовано 15 січня 2020.
  3. ↑ Nooshi Dadgostar is elected new V-leader. Nord News. 31 жовтня 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.
  4. ↑ ”Det är roligare att vara vuxen än att vara barn”. 29 januari 2012. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
  5. ↑ V-kandidater kommenterade kommunism (швед.). Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
  6. ↑ En ny bild av en ny partiledare. 5 januari 2012. Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 23 червня 2019.
  7. ↑ Registeruppgifter: Jonas Sjöstedt. Europaparlamentet. Процитовано 12 februari 2013. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 23 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Lindqvist, Inga-Lina (3 квітня 2012). V & fasa. Aftonbladet. Процитовано 13 грудня 2018. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Västerbottens län - Personröster - Val 2010. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 5 липня 2011. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 23 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ Sjöstedt: Partiet måste förändras. 5 juli 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 червня 2019.
  11. ↑ Jonas Sjöstedt ny V-ledare. SVT Nyheter. 6 januari 2012. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 23 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]

Партійно-політичні посади
Попередник:
Ларс Олі 		Очільник Лівої партії
2012–2020 		Наступник:
Нуші Дадгостар
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юнас_Шестедт&oldid=40645341