Януш Шнядек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Януш Шнядек
пол. Janusz Józef Śniadek
 
Народження: 26 травня 1955(1955-05-26) (68 років)
Сопот, Поморське воєводство, Республіка Польща
Країна: Республіка Польща
Релігія: католицтво
Освіта: Гданський політехнічний університет
Партія: Право і справедливість
Нагороди:
Командорський хрест ордена Відродження Польщі Medal of the Centenary of Regained Independence

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Януш Юзеф Шнядек (пол. Janusz Józef Śniadek; 26 травня 1955(1955травня26), Сопот) — польський профспілковий діяч, учасник протестного руху 1980-х років, третій голова профоб'єднання «Солідарність» (2002—2010).

Суднобудівник, підпільник, профорг[ред. | ред. код]

Закінчив суднобудівний факультет Гданського технологічного університету. Магістр машинобудування. Працював у Гдині на корабельні імені Паризької Комуни. У 1981 році приєднався до руху «Солідарність». У період воєнного стану редагував підпільний бюлетень профспілки.

Після релегалізації «Солідарності» з 1989 до 1998 рік очолював профорганізації на корабельні у Гдині. У 1992—1995 роках — член керівництва «Солідарності» агломерації Тримісто (Гданськ, Гдиня, Сопот). У 1995 році обрано до Національної комісії «Солідарності», з 1997 року — заступник голови профоб'єднання. У 1998 році очолив профцентр у Тримісто. Багато зробив для розвитку у регіоні соціальної сфери, особливо охорони здоров'я[1].

Голова «Солідарності»[ред. | ред. код]

27 вересня 2002 року обрано головою «Солідарності», змінивши Мар'яна Кшаклевського[2]. Переобраний на цю посаду у 2006 році[3].

Шнядек загалом продовжив курс Валенси та Кшаклевського, підтримуючи правоконсервативні сили. На президентських виборах 2005 року «Солідарність» підтримувала кандидатуру Леха Качинського, у 2010 році — Ярослава Качинського[4] (ситуація спрощувалась відсутністю у Шнядека особистісних конфліктів з братами, характерними для Валенси).

Під керівництвом Шнядека «Солідарність» дистанціювалася від електоральної політики та припинила безпосередню участь у виборах. Цей курс виправдав себе: у 2005—2010 роках при владі перебувала підтримувана профспілкою партія Право та справедливість (PiS). Ідеологічно Шнядек стояв на консервативно-католицьких позиціях. Критикував проєкт Європейської конституції через відсутність згадки про християнське коріння європейської цивілізації.

Період головування Януша Шнядека загалом був успішним для профспілки. «Солідарність» багато в чому відновила позиції, втрачені на рубежі 1990-2000-х років. Сейм затвердив ініційовані «Солідарністю» поправки до Трудового кодексу. У 2002—2003 роках кампанія страйків і маніфестацій[5][6] змусила уряд відмовитися від низки запланованих банкрутств вугледобувних і металургійних підприємств. За серйозних втрат для колективу все ж таки вдалося зберегти виробництво на принципово важливій для «Солідарності» Гданській корабельні[7].

Політична атака «Солідарності» на уряд СДЛС закінчилася перемогою профспілки та приходом до влади PiS.

Політик і депутат[ред. | ред. код]

21 жовтня 2010 року новим головою «Солідарності» обрано Петра Дуду[8]. Невдача Шнядека пов'язана з поразкою кандидата PiS Ярослава Качинського на президентських виборах. Поступившись посадою голови, Шнядек залишився впливовим членом національного керівництва профспілки, перейшов на партійну політику.

На парламентських виборах 2011 року Януша Шнядека обрано у сейм від «Права та справедливості». Очолює партійну організацію PiS у Гдині. Займається соціально-економічною проблематикою[9]. Бере участь у заходах пам'яті робітників, які загинули у грудні 1970 року[10].

Критикував політику Громадянської платформи й уряду Дональда Туска як антисоціальну й авторитарну. Восени 2013 року, на тлі масових виступів «Солідарності»[11], Януш Шнядек виступив за розпуск сейму та проведення дострокових виборів[12].

Знову обраний депутатом сейму від PiS на виборах 2015 року[13]. На виборах 2019 року переобрано до Сейму, отримавши 9342 голоси[14]. У 2021 році призначено прем'єр-міністром Матеушем Моравецьким політичним радником[15]. Не балотувався на переобрання у 2023 році.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ NSZZ Solidarność Prezydium Komisji Krajowej. web.archive.org. 29 квітня 2010. Архів оригіналу за 29 квітня 2010. Процитовано 28 вересня 2023.
  2. ↑ Meet the New Boss. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 7 січня 2014.
  3. ↑ Януш Шнядек вновь избран Председателем польского профсоюза «Солидарность». Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 7 січня 2014.
  4. ↑ NSZZ Solidarność poparła Jarosława Kaczyńskiego. Śniadek będzie zbierał podpisy. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 7 січня 2014.
  5. ↑ Польские горняки провели акцию протеста. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 7 січня 2014.
  6. ↑ Демонстрация парализовала движение в центре Варшавы. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 7 січня 2014.
  7. ↑ Stocznia Gdańsk S.A. История. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 7 січня 2014.
  8. ↑ Piotr Duda nowym szefem «Solidarności». Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 7 січня 2014.
  9. ↑ Janusz Śniadek — wystąpienie z 21 czerwca 2013 r. Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 1 жовтня 2017.
  10. ↑ Opłatek w gdyńskim PiS. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 7 січня 2014.
  11. ↑ Kolejny dzień protestów związkowych przeciwko polityce rządu. Архів оригіналу за 17 вересня 2013. Процитовано 7 січня 2014.
  12. ↑ Janusz Śniadek: władza wyłudza głosy, a potem ma wszystkich gdzieś. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 7 січня 2014.
  13. ↑ Wybory do Sejmu i Senatu Rzeczypospolitej Polskiej 2015 / Wyniki wyborów do Sejmu RP. Wybrani posłowie. Архів оригіналу за 13 червня 2016. Процитовано 18 березня 2018.
  14. ↑ Serwis PKW – Wybory 2015. Процитовано 27 жовтня 2015.
  15. ↑ Serwis PKW – Wybory 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Генеалогія та некрополістика
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Януш_Шнядек&oldid=40555436