Японський жук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Японський жук
Popillia japonica.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі
Клас: Комахи
Ряд: Твердокрилі
Надродина: Скарабеоїдні (Scarabaeoidea)
Родина: Пластинчастовусі
Триба: Anomalini
Рід: Popillia
Вид: Японський жук
Біноміальна назва
Popillia japonica
Newman, 1841
Посилання
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Popillia japonica

Японський жук[1] (Popillia japonica) — вид пластинчатовусих жуків з підродини хлібних жуків і хрущиків. Наукова видова назва свідчить про його походження — з Японії, де він став злісним шкідником садів і парків. Вперше в США був відкритий 1916 року в розпліднику рослин поблизу Ривертона (Нью-Джерсі).

Опис[ред. | ред. код]

Дорослий жук має довжину від 7 до 10 мм, ширину від 4,4 до 6 мм. Самиці більші за самців. Жук овальний, помірно опуклий, яскраво-зелений з металевим блиском, середина надкрил мідно-коричнева. Надкрила вкривають усе черевце, збоку з-під яких з кожного боку по 5 пучків з білих волосків і два пучки таких самих волосків на пігідії.

Яйце еліптичне до 1,5 мм, світле, з олов'яним блиском.

Личинка світла, С-подібна, відроджується через 9-14 днів. У личинок 3 віки, починаючи з 2-го, на черевній стороні анального сегмента малюнок у вигляді римської цифри V.

Лялечка світло-коричневого кольору, довжиною до 14 мм, в колисці[2].

Біологія[ред. | ред. код]

Зимує в стадії личинки другого або третього віку в ґрунті на глибині від 20 до 40 см. Навесні личинки піднімаються до поверхні ґрунту й живляться коренями рослин. У червні — на початку липня личинка лялькується. Літ жуків починається з липня і до середини вересня. Весь цей час жуки живляться листям, квітами і зав'язями рослин, і відкладають яйця в ґрунт (близько 60 яєць). Середня тривалість життя імаго становить 30-45 днів. Цикл розвитку однорічний[2].

Екологія та місцезнаходження[ред. | ред. код]

Цей вид є сільськогосподарським шкідником. В Японії він не завдає такої руйнівної шкоди, як у Північній Америці. Він завдає шкоду приблизно 200 видам рослин, зокрема кущам розових, виноградникам, хмелю, каннам, лагерстремії тощо.

У Росії японський жук зустрічається на Курильських островах і на Сахаліні. У Росії віднесений до карантинних об'єктів[ru] для запобігання його поширення на материку.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Перелік регульованих шкідливих організмів (uk). Міністерство аграрної політики та продовольства України. 16 липня 2019. Процитовано 16 серпня 2020. 
  2. а б Японский жук, описание. Архів оригіналу за 2016-03-04. Процитовано 2011-07-02. 

Посилання[ред. | ред. код]