Ясковець Олег Олександрович
| Ясковець Олег Олександрович | ||
|---|---|---|
 Сержант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
30 липня 1992 с. Руські Тишки, Харківський район, Харківська область, Україна | |
| Смерть |
24 лютого 2022 (29 років) Донецька область, Україна (Загинув під час авіаудару) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Повітряні сили | |
| Формування | 301-й зенітний ракетний полк (Україна) | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Олег Олександрович Ясковець (30 липня 1992[1], с. Руські Тишки, Харківський район Харківської області — 24 лютого 2022, Донецька область) — український військовик, сержант 301-го зенітного ракетного полку Повітряних сил Збройних сил України[2], учасник російсько-української війни. Кавалер ордену «За мужність» III ступеню (2022, посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
Олег Ясковець народився 30 липня 1992 року у селі Руські Тишки Харківського району Харківської області.
Проживав у м. Нікополь Дніпропетровської області.
Він вирішив служити в армію для захисту України. Здобував знання в навчальних центрах. У листопад 2021 року був відправлений у зону операції об'єднаних сил на Донбасі. Станом на лютий 2022 року був сержантом 301-го зенітного ракетного полку Повітряних сил Збройних сил України[2].
24 лютого 2022 року о 5-й ранку по місцю розташування підрозділу на Донеччині було завдано перший авіаудар, після чого військовослужбовці почали готуватися до переміщення. О 9-й годині ранку того ж дня по позиціям дивізіону завдано було другого авіаудару, під час якого Олег Ясковець зазнав осколкового поранення, через що він загинув.
27 лютого 2022 року відбулося прощання із загиблим з панахидою у храмі святого праведного Петра Калнишевського у м. Нікополь. Поховали Олега Ясковця в Нікополі на Дніпропетровщині.[1][2]
Родина[ред. | ред. код]
Олег Ясковець був одружений (дружина — Олександра), мав сина Станіслава. Він захоплювався автомобілями, рибалкою, любив проводити час у сімейному та дружньому колі.[2]
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Даша Бойко (27 лютого 2023). У Нікополі простилися з молодшим сержантом Олегом Ясковцем, який загинув у перший день війни. Нікополь.City. Процитовано 23 лютого 2023.
- ↑ а б в г Платформа пам'яті Меморіал. Загиблі у війні Росії проти України. Олег Ясковець. Процитовано 23 лютого 2023.
- ↑ Указ Президента України від 12 березня 2022 року № 128/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Платформа пам'яті Меморіал. Загиблі у війні Росії проти України. Олег Ясковець. Процитовано 23 лютого 2023.
- Даша Бойко (27 лютого 2023). У Нікополі простилися з молодшим сержантом Олегом Ясковцем, який загинув у перший день війни. Нікополь.City. Процитовано 23 лютого 2023.
- Сержанти (Україна)
- Народились 30 липня
- Народились 1992
- Померли 24 лютого
- Померли 2022
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Українські воїни, загиблі під час російського вторгнення в Україну 2022
- Уродженці Руських Тишків
- Поховані в Нікополі