Ясміла Жбанич
| Ясміла Жбанич | |
|---|---|
| Jasmila Žbanić | |
 | |
| Дата народження | 19 грудня 1974 (49 років) |
| Місце народження | Сараєво, СФРЮ |
| Громадянство |
 Боснія і Герцеговина |
| Alma mater | Сараєвський університет і Academy of Performing Arts in Sarajevod |
| Професія | режисер, сценарист |
| Кар'єра | 1998 — нині |
| Членство | Європейська кіноакадемія |
| Magnum opus | Ґрбавіца, На шляху, For Those Who Can Tell No Talesd і Куди ти йдеш, Аїдо? |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 1120092 |
 Ясміла Жбанич у Вікісховищі | |
Ясмі́ла Жба́нич (19 грудня 1974) — режисерка і сценарист з Боснії та Герцеговини, випускниця Академії драматичного мистецтва у Сараєво, відділення театру та кінорежисури. Перш ніж знімати фільми, працювала лялькарем у ляльковому театрі «Хліб і лялька» у Вермонті, а також клоуном. Її помітили після фільму «Ґрбавіца», який отримав премію «Золотий ведмідь» 2006. Має дочку Зою. Фільм Жбаніч «На шляху» було номіновано на Золотого ведмедя на 60-му Берлінале.
Творчість[ред. | ред. код]
«Ґрбавіца» — перший повнометражний художній фільм Ясміли Жбанич. Вона почала знімати його у 1997 р., коли заснувала акторську асоціацію «Деблокада» і в рамках цього колективу була продюсером, сценаристом і режисером багатьох документальних фільмів та короткометражок. Картини були представлені на кінофестивалях та міжнародних виставках.
Короткометражний фільм «День народження», у якому показано несхожі життєві шляхи двох дівчат, боснійки та хорватки, разом з роботами інших режисерів увійшов до фільму-збірки «Втрачені і віднайдені».
Документальний фільм «Червоні кеди» розповідає про мати-боснійку, яка шукає своїх дітей.
У документальному фільмі «Кут» молода жінка, яка отримала серйозні травми під час війни, розповідає про те, як їй було боляче та, що вона бачила, як її фотографує іноземний фотограф.
Фільмографія[ред. | ред. код]
- Автобіографія (Autobiografija) (1995)
- Потім, потім (Poslije, poslije) (1997)
- Ніч, ми світимо (Noć je, mi svijetlimo) (1998)
- Любов це… (Ljubav je…) (1998)
- Червоні кеди (Red Rubber Boots) (2000)
- (Sjećaš li se Sarajeva) (2003)
- Кут (Images from the Corner) (2003)
- Birthday (2004)
- Ґрбавіца (Grbavica) (2006)
- На шляху (Na putu) (2010)
- Острів любові (Otok ljubavi) (2014)
- Куди ти йдеш, Аїдо? (Quo Vadis, Aida?) (2020)
- Останні з нас (The Last of Us) (2023)
Нагороди[ред. | ред. код]
- «Золотий ведмідь» — Найкращий фільм — Берлінський кінофестиваль 2006, за фільм Ґрбавіца
- Приз екуменічного журі — Берлінський кінофестиваль 2006, за фільм Ґрбавіца
- Peace Film Award — Берлінський кінофестиваль 2006, за фільм Ґрбавіца
та інші.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ясміла Жбанич |
- Jasmila Žbanić на сайті IMDb (англ.)
- 2004 Інтерв'ю зі Жбанич (босн.)
- Ясмила Жбанич " Arthouse.Ru (рос.)
- Огляд Берлінале Ольгою Брюховецькою (Дзеркало тижня)
|
Це незавершена стаття про кінорежисера або кінорежисерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
