Ґопала I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ґопала I
Народився невідомо
Помер 770(0770)
Діяльність король
Роки активності 750770
Титул махараджа Маґадги
Посада король і засновник[d]
Термін 750—774
Наступник Дгармапала
Конфесія буддизм
Рід Імперія Пала
Батько Вап'ята
Діти Дгармапала

Ґопала I (*গোপাল, д/н —770) — давньоіндійський політичний та військовий діяч, засновник династії Пала, махараджа Маґадги у 750770 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Про молоді роки мало відомо. Походив з впливової родину, яка мешкала на території сучасної Бенгалії. Ймовірно за свої здібності Ґопала у 750 році обирають правителем держави Ґаура. Спочатку він навів лад всередині держави. Згодом здійснив походи на землі сусідніх царств (територія сучасних індійських штатів Бенглаія і Біхар).

У внутрішній політиці виявляв віротерпимість. Водночас був прихильником буддизму. за його час почали споруджуватися нові храми, які зазнали занепаду за махараджи Шашанки. Найбільш значущим є буддистський монастир в Одантапурі. Після його смерті у 770 році йому спадкував син Дгармапала.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Mahajan, V.D. (1960, Reprint 2007), Ancient India, S. Chand & Company, New Delhi, ISBN 81-219-0887-6