Ґуба-Хачмазький економічний район
Ґуба-Хачмазький економічний район (азерб. Quba-Xaçmaz iqtisadi rayonu) — один з економічних районів Азербайджану. Розташований у північно-східній частині Азербайджану. Включає Шабранський, Хачмазький, Губинський, Гусарський та Сиазаньський адміністративні райони[1]. Найрозвиненішим містом економічного району є Ґуба[2].
Опис[ред. | ред. код]
На півночі район межує з Дагестанською Республікою Російської Федерації, на сході омивається Каспійським морем, на південному сході межує з Апшеронським економічним районом, на півдні з Ширваном, а на південному заході з Шекі-Загатальским економічним районом. Через місто Шабран проходили каравани «Великого шовкового шляху».
Площа — 6960 км² становить 8,8 % від загальної площі республіки. Населення — 525,7 тис. чол. (станом на початок 2015 року).
Економічний район має своєрідний рельєф — густа мережа повноводних річок з великими водними ресурсами.
Населення[ред. | ред. код]
Загальне населення регіону — 453,1 тис. осіб, що становить 5,6 % від населення країни. У зв'язку з рельєфно-кліматичними умовами переважна частина населення проживає в рівнинній зоні уздовж узбережжя Каспійського моря.
Промисловість[ред. | ред. код]
Основу економіки району становить сільське господарство. Виробництво килимів, за яким район є одним з провідних у республіці (Ґуба, Гонагкенд, Хачмаз, Гусар)
Видобуток: нафта, природний газ, горючі сланці, пісок, щебінь, глина. 10-11 % території району вкрито лісами.
Виробництво: розвинена легка і харчова промисловість[3]. Основу аграрно-промислового комплексу складають виробництво фруктово-овочевих консервів, видобуток риби, килимарство[4]. Галузі важкої промисловості представлені видобутком нафти і газу в Сіазані, заводом електротехніки в Губі, цехом по переробці відходів чорної металургії, цегляними заводами в Губі, Сіазані та Хачмазі, підприємствами з виробництва тари.
Сільське господарство: виробництво овочів і фруктів. У Хачмазі, Шабрані та Сіазані вирощують виноград, в Гусарському районі — картоплю. В районі повсюдно вирощується пшениця. М'ясо-молочне тваринництво розвинене на рівнинній зоні, а вівчарство — у гірській та передгірській зонах. У Сіазані, Шабран і Чархи створені птахівницькі комплекси.
Інфраструктура[ред. | ред. код]
Транспортна інфраструктура: територією району проходять залізниця і автомобільна дороги, магістральні нафто-, газо — і водопроводи, лінії телекомунікацій. Лінії комунікацій, що зв'язують Росію і Азербайджан, проходять через цей район.
Територією району проходять 7,4 % (загальна протяжність 123 км) всіх залізниць республіки. Загальна протяжність автомобільних доріг в економічному районі становлять 1883 км, тобто 7,9 % загальної протяжності автомобільних доріг Азербайджанської республіки.
Соціальна інфраструктура: в районі діють масова бібліотека, театр, лікарня та інші об'єкти інфраструктури.
Туризм[ред. | ред. код]
Регіон є важливим курортно-санаторним районом країни, маючи багаті курортно-рекреаційні ресурси. Так в Шабранському районі функціонує санаторій на основі цілющої води джерела Галаалті.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Губа-Хачмазский экономический район — Azərbaycan Regional İnkişaf Mərkəzi (рос.). azregionaldevelopment.az. Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. Процитовано 10 жовтня 2018.
- ↑ О регионах - Губа – Хачмаский экономический район (азерб.). azerbaijans.com. Архів оригіналу за 23 жовтня 2019. Процитовано 10 жовтня 2018.
- ↑ Азербайджанская продукция должна быть маркирована в соответствии со стандартами - министр. Trend.Az (ru-RU) . 29 серпня 2014. Архів оригіналу за 23 жовтня 2019. Процитовано 10 жовтня 2018.
- ↑ Проблемы национальной экономики [Архівовано 10 жовтня 2018 у Wayback Machine.]. — Elm, 2008. — 502 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Економічна карта Азербайджану
- Державна Програма соціально-економічного розвитку регіонів Азербайджанської Республіки (2004—2008 рр.)
- Аналіз і оцінка господарських комплексів економічних районів Азербайджану [Архівовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.] Стаття опублікована в журналі «Російське підприємництво» № 10 Вип. 1 (193) за 2011 рік, стор. 169—174.
- Регіони Азербайджану [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.]
| |||||||
