Ґяз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ґяз
Тип цукерки (нуга)
Походження Іран Іран
Необхідні компоненти «ґяз Хунсара» або цукор або кукурудзяний сироп, фісташки або мигдаль, трояндова вода, яєчний білок

Ґяз (перс. گز‎) — традиційна назва перської нуги, що походить з міст Ісфахан.

Слово ґяз асоціюють з ґяз-анґебін, що перекладається як сок ангебіна, одного з видів тамариску[1], який росте в горах Загрос на захід від Ісфахану.

Солодкий молокоподібний сік, який знаходять на рослинах ангебін, асоціюють з манною, про яку написано в П'ятикнижжі Мойсея. Клейка біла речовина є виділенням з анального отвору німф таких видів листоблішок як Cyamophila astragalicola[2] і C. dicora,[3] які живуть на рослинах Astragalus adscendens[2]. Цю речовину збирають щороку й змішують з іншими складовими, включаючи фісташки або мигдаль, трояндову воду та яєчний білок. Сучасні різновиди ґяз можуть не містити виділення комах, а замість нього використовувати цукор й кукурудзяний сироп[4][5]. Ця комбінація інгредієнтів надає цукеркам особливого присмаку, завдяки якому вони відрізняються від європейської нуги.

Приготування[ред. | ред. код]

Зібрану в горах клейку речовину «ґяз Хунсара» поміщають у великі мідні посудини разом з іншими складовими: білком яєць, фісташками, мигдалем і трояндовою водою. Цю сиру суміш потім збивають над вогнем поки вона не досягне бажаної густини.

Традиційно ґяз виготовляють вручну у вигляді цукерок діаметром 6-7 см і 1 см у товщину, і запаковують у дерев'яні коробки (сьогодні використовують картонні металеві або пластикові). Окремі цукерки посипають борошном, щоб вони не прилипали одна до одної.

З введенням автоматизації нині стало можливим виготовляти цукерки на комерційному рівні.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Wulff, Hans, M.I.T. Press, 1966, The traditional crafts of Persia: their development, technology, and influence on Eastern and Western civilizations
  2. а б Grami, Bahram (1998). Gaz of Khunsar: The manna of persia. Economic Botany. 52 (2): 183—191. doi:10.1007/BF02861207. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 4 січня 2012.
  3. Gaz(1). Encyclopædia Iranica. 2000. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 4 січня 2012.
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 січня 2012. Процитовано 17 квітня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 17 квітня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)