1-й гусарський полк (Австро-Угорщина)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Гусарський полк Імператора №1 | |
---|---|
Останній Імператор Австрії і останній патрон полку - Карл І. | |
На службі | 1756 — 1918 |
Країна |
Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Вид | Кавалерія (Гусари) |
Тип | Збройні сили Австро-Угорщини |
Роль | Кавалерія |
Чисельність | Полк |
У складі |
21-ша кавалерійська бригада 4-та кавалерійська дивізія 11-й корпус |
Війни/битви | Семирічна війна, Наполеонівські війни[1], Революція в Австрійській імперії, Австро-італо-французька війна, Війни за незалежність Італії, Австро-прусська війна[2], Перша світова війна. |
1-й гусарський полк — полк цісарсько-королівської кавалерії Австро-Угорщини.
Повна назва: K.u.k. Husaren-Regiment «Kaiser» Nr. 1.
Дата утворення — 1756 рік.
Почесний шеф — Імператор Австрії
Історія[ред. | ред. код]
Склад полку[ред. | ред. код]
Набір рекрутів до полку (1889—1914) — Тімішоара.
Національний склад полку (липень 1914) — 85 % угорців та 15 % інших[3].
Мови полку (липень 1914) — угорська.
Інформація про дислокацію[ред. | ред. код]
Перша світова[ред. | ред. код]
- 1914 рік — гарнізон Відня[4]
- 1914 — входить до складу 7-го корпусу, 3-ї кавалерійської дивізії, 17-ї бригади кавалерії
Командири полку[ред. | ред. код]
- 1859: Плато фон Бакаловіч[5]
- 1865: Александр фон Тот[6]
- 1879: Аугуст Драйханн фон Зульцберг ам Штайнхоф[7]
- 1908: Артур Петеані фон Штайнберг[8]
- Віктор фон Муяр[9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Philip Haythornthwaite: Austrian Army of the Napoleonic Wars: Cavalry (1986), str. 35.
- ↑ Darko Pavlović: The Austrian Army 1836—1866: Cavalry (1999), str. 35.
- ↑ Common Army Cavalry Regiments as at July 1914. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 16 січня 2012. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 16 січня 2012.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Austro-hungarian-army.co.uk — Dragoner-Regimenter 1 — 15 as at February 1914. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 січня 2012. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 січня 2012.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1859. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 16 січня 2012. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 30 квітня 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1865. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 16 січня 2012. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 16 січня 2012.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1879. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 16 січня 2012. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 30 квітня 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1908. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 16 січня 2012. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 30 квітня 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ - Dragoneregimenter der ö.u. Armee im August 1914 von der k.u.k. Heer. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 16 січня 2012.
Джерела[ред. | ред. код]
- Obstlt. Alphons Frhr. v. Wrede: Geschichte der K.u.K. Wehrmacht von 1618 bis Ende des XIX Jh. Wien 1898—1905.
- Georg Schreiber: Des Kaisers Reiterei. Österreichische Kavallerie in 4 Jahrhunderten. Mit einem Geleitwort von Alois Podhajsky. Speidel, Wien 1967.
- B. M. Buchmann: Österreich und das Osmanische Reich. WUV-Univ.-Verl., Wien 1999.
- Allmayer-Beck/Lessing: Die k.u.k. Armee 1848—1918. Bertelsmann, München 1974.