2-й окремий полк зв'язку (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
2-й окремий полк зв'язку
(1998 — після 2001)
122-га бригада зв'язку (лінійна)
(1992—1998)
2-й полк зв'язку.jpg
Емблема
На службі 1992 — невідомо (після 2001)
Країни  Україна
Вид Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Тип Емб військ зв 1 (2016).png Війська зв'язку
Чисельність полк
У складі Оперативне командування «Південь» ОК «Південь»
Базування м. Одеса

2-й окремий полк зв'язку (2 ОПЗ, в/ч А3095) — розформована військова частина військ зв'язку Сухопутних військ Південного оперативного командування Збройних сил України. Місце дислокації — Одеса.

Історія[ред. | ред. код]

Основні завдання, що стояли перед бригадою, після складання присяги на вірність українському народові практично не змінились. Проте суттєво змінився якісний склад 254-й окремого тропосферного батальйону зв'язку, який в 1991 році переозброїли на мобільніші та більш каналоємні цифрові тропосферні станції Р-423. Це було зроблено в результаті скорочення військ округу. Кадр 2-ї бригади зв'язку, що ввійшов до складу Одеського військового округу, після скорочення військ Головного командування військ Південно-Західного командування переформовувався в 49-та базу зберігання озброєння та техніки (49 БЗОТ). Отже, сучасні зразки техніки були використані для переозброєння з'єднань та частин повного складу.

В результаті погіршення економічної ситуації в країні, різко погіршилось забезпечення всіх частин. Особливо тяжка ситуація склалась із забезпеченням паливно-мастильними матеріалами. В результаті скоротилась кількість польових виходів, навчання практично не проводились.

В лютому 1998 року, Червонопрапорний Одеський військовий округ був перетворений в Південне оперативне командування, а 122-га бригада зв'язку (лінійна) в 2-й полк зв'язку, який в свою чергу невдовзі був розформований.

Командування[ред. | ред. код]

  • полковник Швець Олександр Данилович (26.07.1991-27.02.1993)
  • полковник Кошелєв Євген Петрович (28.02.1993-1996)
  • полковник Зайцев Ілля Іванович (1996-1998)

Джерела[ред. | ред. код]