Сухопутні війська Збройних Сил України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сухопутні війська України
Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg
Емблема Сухопутних військ України
На службі лютий 19171921,
відтворені 12.грудня.1991 року
Країна Україна Україна
Вид Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Збройні сили України
Тип сухопутні війська
Роль ведення бойових дій переважно на суходолі
Чисельність 145 000 (2016)[1]
У складі General Staff of the Ukrainian Armed Forces.svg ГШ ЗС України
Штаб Flag of Kyiv Kurovskyi.svg Київ
Гасло «За Україну! За її волю!»
Штандарт малиновий, золотий         
Річниці 12.грудня.1991 року
12 грудня
14 жовтня
Війни Радянсько-українська війна 
Польсько-українська війна 
Війна в Іраку 
Миротворчі операції 
Російська збройна агресія проти України:
Командування
Поточний
командувач
Standard of Ukrainian GF Commander.png генерал-лейтенант
Сергій Попко
Визначні
командувачі
Костянтин Прісовський, Павло Скоропадський, Симон Петлюра, Петро Болбочан, Олександр Сливинський, Всеволод Петрів, Олександр Греків, Євген Коновалець, Володимир Сальський, Олександр Удовиченко, Михайло Омелянович-Павленко, Юрій Тютюнник
Знаки розрізнення
Прапор Ensign of the Ukrainian Ground Forces.svg
Знаки розрізнення ЗСУ.svg
Army of Ukraine patch.png

Commons-logo.svg Сухопутні війська Збройних Сил України у Вікісховищі

Сухопу́тні війська́ Збро́йних Сил Украї́ни  — найчисленніший самостійний вид Збройних сил України, головний носій бойової могутності Збройних сил України.

Місія[ред.ред. код]

Сухопутні війська Збройних Сил України призначені для:

  • запобігання, нейтралізації (ліквідації) потенційних загроз національним інтересам України;
  • посилення охорони державного кордону та найнебезпечніших ділянок морського узбережжя на загрозливих напрямках;
  • прикриття ділянок державного кордону, які прилягають до району збройного конфлікту;
  • ведення розвідки; здійснення оперативного розгортання військ;
  • проведення демонстративних дій;
  • проведення операції угруповання ОСШР, оперативного угруповання військ (сил);
  • участь у протидесантних та спеціальних операціях;
  • участь у протиповітряній обороні держави;
  • ведення територіальної оборони у визначених зонах;
  • участь у заходах з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;
  • участь у прикритті визначених важливих державних об'єктів від можливих терористичних атак з використанням літальних апаратів та інших засобів повітряного нападу;
  • забезпечення захисту об'єктів Сухопутних військ Збройних Сил України від терористичних посягань;
  • участь у проведенні антитерористичних операцій на військових об'єктах.

Історія[ред.ред. код]

6 грудня 1991 Верховна Рада України прийняла закони «Про оборону України» та «Про Збройні Сили України», в яких проголошувалося створення збройних сил країни. Того ж дня було затверджено текст військової присяги, яку склав перший Міністр оборони України К. П. Морозов в залі Верховної Ради.

30 грудня 1991, під час першої зустрічі глав держав щойно утвореного СНД, президент України Л. М. Кравчук заявив, що з 3 січня 1992 всі війська, які дислокуються на території України, будуть приводитися до добровільної присяги на вірність народу України.

Після розпаду СРСР і проголошення незалежності Україна отримала одну з найсильніших армій у світі, чисельність якої налічувала 780 000 чоловік, 6500 танків, 7000 бойових броньованих машин, 7200 артилерійських систем, 900 вертольотів і 2500 одиниць тактичної ядерної зброї. У момент утворення збройних сил в Україні діяли три військові округи: Київський, Одеський і Прикарпатський, з 1991 по 1997 — два: Одеський і Прикарпатський. Військовий округ охоплював територію кількох областей і іменувався за територіальною ознакою. Був призначений для виконання оперативних, мобілізаційних і військово-адміністративних завдань. Округ очолював командувач військами, який підпорядковувався міністру оборони України, а також командувачу Сухопутних військ. Призначався Президентом України за поданням міністра оборони. У межах своїх повноважень командувач військами військового округу видавав накази і директиви.

Указом Президента України № 368/96 від 23 травня 1996 року в складі Збройних Сил України було створено Командування Сухопутних військ України, якому були підпорядковані органи управління і війська військових округів.

До 2005 року, згідно з Державною програмою будівництва Збройних Сил України, на базі колишніх військових округів були створені оперативні командування: «Захід», «Північ» і «Південь».

У 2010 році до їх складу входили два оперативні командування, одне територіальне управління, 17 бойових бригад (2 танкові, 8 механізованих, 1 повітряно-десантна, 2 аеромобільні, 1 ракетна і 3 артилерійські), 14 окремих бойових полків (1 механізований, 1 аеромобільний, 3 спеціального призначення — включаючи Президентський полк, 3 реактивних артилерійських, 3 зенітно-ракетних, 2 вертолітні Армійські авіації і 1 полк РЕБ) і 9 окремих полків бойового забезпечення (4 інженерних, 4 — зв'язку, 1 — радіаційного, хімічного і біологічного захисту), інші окремі частини і установи рівня полку і нижче, а також 169-й навчальний центр «Десна» (приблизно відповідає окремій механізованій дивізії).

Загальна чисельність Сухопутних сил станом на початок 2013 року становила 57 000 чоловік особового складу, 686 танків, 72 бойових вертольоти, 2065 бойових броньованих машин, 716 артилерійських систем (знарядь, мінометів і реактивних систем залпового вогню) калібру 100-мм і більше.

Миротворча діяльність[ред.ред. код]

Підтримання міжнародного миру і безпеки є одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики України. Участь у міжнародних миротворчих операціях стала одним з важливих зовнішньополітичних здобутків нашої держави, що стало справжньою школою практичного досвіду, злагодженості та взаємодії для Збройних Сил України.

Україна розпочала миротворчу діяльність у 1992 році. За ці роки за межі держави було відправлено 19 військових формувань типу бригада, батальйон, рота, ескадрилья, загін. Практично залучалось до участі у миротворчій діяльності майже 30 тисячі осіб, понад 2,5 тисячі одиниць техніки, 38 вертольотів.

З 1994 року Україна приєдналась до Програми «Партнерство заради миру», одним з найважливіших напрямів якої є участь підрозділів Збройних Сил України в операціях з підтримання миру.

Участь з'єднань та частин Сухопутних військ України у навчаннях із миротворчої тематики сприяють зміцненню міжнародного авторитету України, відіграють значну роль у підготовці Сухопутних військ. Щорічна програми передбачає цілу низку різноманітних заходів — від широкомасштабних військових маневрів до великих семінарів. Набутий досвід допомагає спільно діяти в операціях по підтриманню миру, пошуково-рятувальних операціях, наданні гуманітарної допомоги. Для наших миротворців, серед яких більшість — контрактники, служба у миротворчих контингентах це чудова можливість побачити світ. Сьогодні у Сухопутних військах України відрядження за кордон у армії країн всього світу стали звичайною справою. Наші військовики переймають там досвід, вивчають мову, техніку. Разом з тим іноземцям теж є чому в нас повчитися. І вони охоче це роблять. Про це свідчать чисельні спільні навчання які на слуху у всьому світі — «Щит миру», «Козацький степ» та інші. Лише в цьому році таких навчань відбулося більше десяти.

Сьогодні у складі місій та сил виконують завдання за призначенням 2 українських миротворчих контингентів:

  • Балкани — національний контингент (УКРПОЛБАТу) в складі КФОР у Косово;
  • 56 окремий вертолітний загін Місії OОH у Республіці Ліберія.

Загалом на сьогоднішній день у складі миротворчих контингентів України виконують завдання за призначенням 500 військовослужбовців, 1215 од. різноманітної техніки та 14 вертольотів.

Спектр завдань, які виконують миротворчі підрозділи, є досить широким. Характер завдань відповідає вимогам статті 6 Статуту ООН і базується на загальноприйнятих вимогах до проведення операцій з підтримки миру:

  • чергування на постах спостереження, патрулювання у зоні відповідальності, охорона церков, супроводження конвоїв;
  • повітряні перевезення персоналу місії, високоповажних осіб та вантажів, патрулювання та спостереження, супроводження переміщення військ, пошуково-рятувальні операції та медична евакуація (56 овз);
  • супровід конвоїв з гуманітарним вантажем, паливом, матеріально-технічними засобами, надання гуманітарної допомоги місцевому населенню (усі підрозділи).

Активну позицію України та її Збройних Сил в миротворчій діяльності показує офіційна статистика ООН, за якою Україна в 2009 році увійшла в першу десятку країн-контрибуторів ООН.

Оцінка діяльності наших миротворців є найвищою, багато з них відзначено державними нагородами України, іноземних держав, ООН та НАТО.

Структура[ред.ред. код]

Командування Сухопутних військ[ред.ред. код]

Оперативні командування СВ ЗСУ[2]
   Оперативне командування «Захід»
   Оперативне командування «Північ»
   Оперативне командування «Схід»
   Оперативне командування «Південь»
   Крим

Роди військ[ред.ред. код]

Військові звання та відзнаки[ред.ред. код]

Оскільки Україна не є країною-членом, кодування звань армій НАТО наведено для зіставлення

Код НАТО OF-10 OF-9 OF-8 OF-7 OF-6 OF-5 OF-4 OF-3 OF-2 OF-1 OF(D) Student Officer
Україна Україна
(Ред.)
UA OF10-GenArmy 2009.jpg UA OF9-ColGen 1991-GF.png UA OF8-LtGen 1991-GF.png UA OF7-MajGen-1991-GF.png Без відповідника UA-Polkovnyk.gif UA-Pidpolkovnyk.gif UA-Major.gif UA-Kapitan.gif UA-Star.Leitenant.gif UA-Leitenant.gif UA-Molod.Leitenant.gif Без відповідника en: Request for creation and upload of a picture!
Генерал армії України Генерал-полковник Генерал-лейтенант Генерал-майор Полковник Підполковник Майор Капітан Старший лейтенант Лейтенант Молодший лейтенант Курсант
Україна Україна
(Ред.)
UA-OF10-ARMY-GEN-GSB(2015).png UA-OF9-COL-GEN-GSB(2015).png UA-OF8-LT-GEN-GSB(2015).png UA-OF7-MAJ-GEN-GSB(2015).png UA-OF6-BG-GSB(2015).png UA-OF5-COL-GSB(2015).png UA-OF4-LTCOL-GSB(2015).png UA-OF3-MAJ-GSB(2015).png UA-OF2-CPT-GSB(2015).png UA-OF1-SLT-GSB(2015).png UA-OF1b-LT-GSB(2015).png UA-OF(D)-HOR-GSB(2015).png en: Request for creation and upload of a picture!
Генерал армії
України
Генерал-полковник Генерал-лейтенант Генерал-майор Бригадний
генерал
Полковник Осавул Майор Капітан Старший
лейтенант
Лейтенант Хорунжий Курсант
Код НАТО OR-9 OR-8 OR-7 OR-6 OR-5 OR-4 OR-3 OR-2 OR-1
Україна Україна
(Ред.)
en: Request for creation and upload of a picture! en: Request for creation and upload of a picture! en: Request for creation and upload of a picture! en: Request for creation and upload of a picture! en: Request for creation and upload of a picture! en: Request for creation and upload of a picture! en: Request for creation and upload of a picture! Без
відповідника
en: Request for creation and upload of a picture!
Старший прапорщик Прапорщик Старшина Старший сержант Сержант Молодший сержант Старший солдат Солдат
Україна Україна
(Ред.)
UA-OR9-MSGTM-GSB(2015).png UA-OR9b-SGTM-GSB(2015).png UA-OR8-MSSGT-GSB(2015).png UA-OR8b-SSGT-GSB(2015).png UA-OR7-MSGT-GSB(2015).png UA-OR6-SТКSGT-GSB(2015).png UA-OR5-SGT-GSB(2015).png UA-OR4-CPL-GSB(2015).png UA-OR3-PFC-GSB(2015).png UA-OR2-PVT-GSB(2015).png UA-OR1-REC-GSB(2015).png
Головний
майстер-сержант
Майстер-сержант Головний
штаб-сержант
Штаб-сержант Головний
сержант
Старший
сержант
Сержант Капрал Старший
солдат
Солдат Рекрут

Cпорядження[ред.ред. код]

Офіційно затверджений та стандартизований малюнок камуфляжу для військової форми одягу
Польова кепка в стандартному камуфляжному забарвленні

Озброєння[ред.ред. код]

Сухопутні війська Збройних Сил України мають на озброєнні танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери, артилерію різної потужності та призначення, протитанкові ракетні комплекси, зенітні ракетні комплекси, засоби управління, автоматичну стрілецьку зброю. Крім представлених зразків озброєння Україна володіє значною кількістю вже застарілої і знятої з озброєння зброї.

Уніформа[ред.ред. код]

Камуфляж[ред.ред. код]

Офіційно затверджений та стандартизований малюнок камуфляжу для військової форми одягу Збройних Сил України у лютому 2015 року [3][4].

Pantone Textile System Pale Khaki Forest Night Silver Sage Aloe Nutria
Pantone PANTONE 15-1216 TC PANTONE 19-0414 TC PANTONE 17-0510 TC PANTONE 17-0620 TC PANTONE 18-0825 TC

Незважаючи на те що малюнок ММ-14 був стандартизований та власне оформлений за Міністерством оборони України лише в 2015 році, з середини 2014 року в ньому відшивалася нова польова форма військовослужбовців зразку 2014 року (ТУ У 14.1-00034022-001:2014) та куртка утеплена польова камуфльована.[3]

Літня польова форма[ред.ред. код]

Демонстрація проекту нової форми Збройних сил України 2015

Форма виготовлена за натівськими стандартами. Вона із української вогнетривкої тканини, яка під час пожежі не прилипає до тіла, а лише тліє.[5]

В комплект літньої польової форми входять:

  • кепки-мазепинки і панами;
  • кітель і штани;
  • футболка і труси;
  • шкарпетки і берці.

20 травня 2015 року стало відомо, що Міноборони замовляє понад 400 тис. комплектів літнього польового костюма

Цьго року ми замовляємо понад 400 тисяч комплектів літнього польового одягу для військовослужбовців. На сьогоднішній день контракти підписані на 97 тисяч, поставлено 85 тисяч, — повідомила Неллі Стельмах. — 20 тисяч буде поставлено протягом найближчих 20 днів. Далі вступають в дію нові контракти, це 160 тисяч, які будуть поставлятися протягом півтора-двох місяців, — додала вона.

Також необхідно близько 200 тис. комплектів зимової форми, при цьому на даний момент поставлено 67 тис. утеплених штанів і 77 тис. курток.[6]


Командувачі[ред.ред. код]

  1. 1994–1998 Собков Василь Тимофійович
  2. 1998–2001 Шуляк Петро Іванович
  3. 2001–2002 Затинайко Олександр Іванович
  4. 2004–2006 Петрук Микола Миколайович
  5. 2006–2007 Фролов Валерій Семенович
  6. 2007–2009 Свида Іван Юрійович
  7. 2009–2014 Воробйов Геннадій Петрович
  8. 2014—2016 Пушняков Анатолій Савватійович
  9. 2016—по т.ч генерал Сергій Попко

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]