Солодкий Вадим Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Вадим Солодкий
Особисті дані
Повне ім'я Вадим Петрович Солодкий
Народження 5 серпня 1970(1970-08-05)
Смерть 9 березня 2022(2022-03-09)[1] (51 рік)
  Сартана, Маріупольський район, Донецька область, Україна
Зріст 180 см
Вага 73 кг
Громадянство  Україна
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Юнацькі клуби
ДЮСШ «Шахтар» (Донецьк)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1993-1994 Україна «Бажановець» (Макіївка) 3 (0)
1994-1996 Україна «Волинь» (Луцьк) 44 (10)
1996-1998 Україна «Металург» Д 66 (16)
1997-1998   Україна «Металург-2» 3 (2)
1998 Молдова «Шериф» (Тирасполь) 13 (1)
1999 Україна «Металург» Д 11 (0)
1999-2000 Молдова «Шериф» (Тирасполь) 4 (1)
2002 Україна СК «Волинь-1» (Луцьк) 4 (0)
2002   Україна «Ковель-Волинь-2» 1 (0)
2002-2003 Україна «Закарпаття» 28 (2)
2006 Україна «Олімпік» Д 15 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Вадим Петрович Солодкий (нар. 5 серпня 1970) — український футболіст, який грав на позиції нападника. Відомий насамперед виступами за луцьку «Волинь» та донецький «Металург» у вищій лізі чемпіонату України, грав також за тираспольський «Шериф» у вищому дивізіоні Молдови. По закінченні футбольної кар'єри працював дитячим тренером у Донецьку.

Клубна кар'єра

Вадим Солодкий є вихованцем ДЮСШ донецького «Шахтаря».[2] Дебютував у команді майстрів молодий футболіст у сезоні 1993—1994, коли став гравцем клубу «Бажановець» із Макіївки, яка грала у другій українській лізі. Цей сезон став успішним для макіївського клубу, за підсумками сезону команда зайняла друге місце, та вийшла до першої ліги, але Вадим Солодкий провів у цьому сезоні лише 3 матчі. Проте після вдало проведеного сезону футболіст разом із партнером по команді Валерієм Ломакіним отримав запрошення від вищолігового клубу — луцької «Волині». Хоча «Волинь» тоді переживала не найкращі часи, у команді вже тоді відчувався брак коштів, і луцький клуб у цьому сезоні лише боровся за збереження місця у вищій лізі, проте Солодкий швидко вписався в основний склад команди, і відразу ж став кращим бомбардиром команди в сезоні, відзначившись у 21 проведеному матчі 7 забитими м'ячами.[3] Наступний сезон став невдалим для луцького клубу — команда зайняла передостаннє місце в чемпіонаті, та вибула до першої ліги. Вадим Солодкий відіграв за луцький клуб у другому для себе сезоні 23 матчі, в яких відзначився 3 забитими м'ячами[4], та ще до закінчення сезону перейшов у новостворену команду другої ліги — донецький «Металург». У другій лізі Солодкий відіграв 2 матчі чемпіонату. Оскільки «Металург» зайняв 2 місце в групі другої ліги, він повинен був зіграти стиковий матч із командою, яка зайняла друге місце в іншій групі за місце у першій лізі, яке звільнилось після відмови від участі у змаганнях кременчуцького «Нафтохіміка». Цією командою став херсонський «Кристал». Донецький клуб переграв херсонців із рахунком 3-1, і також вийшов у першу лігу. У цьому матчі Вадим Солодкий грав у основі до 72 хвилини, після якої був замінений на Олександра Столярова.[5] У першій лізі донецький клуб у напруженій боротьбі із луцькою «Волинню» та «Динамо-2» несподівано виграв першість та здобув путівку до вищої ліги. Вадим Солодкий у цьому сезоні був одним із основних форвардів клубу, і зумів відзначитись 13 забитими м'ячами у 45 проведених матчах.[6] Наступного сезону «Металург» дебютував у вищій українській лізі, а Вадим Солодкий у гостьовому матчі з київським «Динамо» забив переможний для донецького клубу м'яч.[2] Проте Солодкий вже не був основним гравцем клубу, і наступний сезон футболіст розпочав у тираспольському «Шерифі» у у вищому дивізіоні Молдови. У придністровському клубі український форвард грав усього півроку, після чого повернувся до «Металурга». Цей сезон виявився невдалим для донецької команди, яка лише в останніх турах врятувалась від вильоту до першої ліги. Вадим Солодкий грав у «Металурзі» лише півроку. після чого повернувся до «Шерифа». Цього разу українець зіграв за тираспольський клуб лише 4 матчі, і покинув клуб. Солодкий повернувся до Донецька, і деякий час грав за аматорський клуб «Моноліт» з Костянтинівки.

Узимку 2002 року Вадим Солодкий на запрошення відомого тренера Віталія Кварцяного знову стає гравцем луцького клубу, який тоді носив назву СК «Волинь-1», та мав завдання на сезон повернутись до вищої ліги. За половину сезону форвард зіграв 10 матчів, у яких відзначився 1 забитими м'ячами[7], та разом із іншими товаришами по команді став переможцем турніру першої ліги.[8][9] Проте Солодкий не продовжив контракт із луцьким клубом, а вирішив продовжити грати у першій лізі, та вирушив до ужгородського «Закарпаття». У цій команді донеччанин грав до липня 2003 року в першій лізі, та зіграв за ужгородський клуб 28 матчів у чемпіонаті України. Після цього Вадим Солодкий повернувся до Донецька, і у 2006 році грав у другій лізі за «Олімпік», після чого завершив кар'єру футболіста.

Після закінчення кар'єри футболіста

Після завершення виступів на футбольних полях Вадим Солодкий працював дитячим тренером у системі донецького «Олімпіка».[10]

Досягнення

Примітки

  1. а б FootballFacts.ru
  2. а б ВЕТЕРАНЫ ФУТБОЛА В ГОСТЯХ У ФАН-КЛУБА «ПРОЛЕТАРСКИЙ» (рос.)
  3. ФК «Волинь» — Статистика
  4. ФК «Волинь» — Статистика
  5. Ландер Ю. С. Футбол в Украине 1996—1997. — Харьков, 1998. — С. 57. — (Футбол — история и статистика) (рос.)
  6. Ландер Ю. С. Футбол в Украине 1996—1997. — Харьков, 1998. — С. 60. — (Футбол — история и статистика) (рос.)
  7. ФК «Волинь» — Статистика
  8. Легенди ПФЛ: СК Волинь-1, 2002 рік
  9. http://www.scvolyn1.narod.ru/st_sk_futzoloto.html
  10. Олимпик Д Донецк. Украина. О команде. (рос.)

Посилання