Муфель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Му́фель (рос. муфель, англ. muffle, нім. Muffel f) — вогнетривка ємність у вигляді коробки, яка відчиняється з одного боку. Використовується в муфельній печі для захисту порцелянових, фаянсових, емальованих, металевих та інших виробів, які випалюються в печі, від безпосередньої дії вогню та продуктів горіння.

В разі безокислювального нагріву муфель заповнюють захисним газом. Виготовляють муфелі з вогнетривких матеріалів або жароміцної сталі[1].

Широко застосовують при аналізі проб сипучого матеріалу на вологість, вугілля — на зольність тощо.

Примітки

  1. «Муфель» / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Література