Троцина Трохим Васильович
| Трохим Троцина | |
|---|---|
 Герб Троцин Сас | |
| Псевдо | Троць |
| Народився | невідомо |
| Помер | 1708 Лебедин ·закатований у московському таборі для полонених |
| Підданство | королівство Швеція |
| Національність | українець |
| Діяльність | сотник Срібнянської сотні |
| Відомий завдяки | з 1682 року |
| Посада | полковий суддя |
| Військове звання | наказний полковник |
| Конфесія | православний |
| Рід | Троцини |
| Батько | Василь Троцина |
| Діти | Андрій ТроцинаЮ Антон Троцина, |
Трохим Васильович Троцина (*? — †1708, Лебедин) — український військовий діяч доби Іоанна Мазепи. Сотник Срібнянської сотні, Полковий Суддя та Наказний Полковник Прилуцького полку Гетьманщини.
Учасник українсько-російської війни 1708—1714.
Козацький рід Троцин згадується у Срібнянській сотні Прилуцького полку з часів Гетьмана Іоанна Самойловича. Вже 1682 року Трохим Троцина стає сотником у Срібному, де він та його син понад півстоліття очолюють цю багату адміністративно-військову одиницю Гетьманщини.
У часи Іоанна Мазепи близько сходиться із довіреною особою Гетьмана — прилуцьким Полковником Дмитром Горленком. Саме він висунув його 1707 року на старшинську посаду — Прилуцького Полкового Судді. Вже наступного року призначений Наказним Полковником, і в цій якості отримав повідомлення Дмитра Горленка про укладення союзу із Швецією з одночасним наказом — мобілізувати Прилуцький Полк для військових дій проти Московії. У листі до Наказного Полковника Горленко, зокрема, зазначав:
...Для чего и для каких причин с шведскими войсками совокупились, буде универсалами его Милости Пана Гетмана, нашого добродія, в скором часі всій Украине объявлено, ибо не для какой приватии, но для добра всего поступства вольностей. [1]
На початку листопада 1708 року, після падіння Батурина, Полковий Обозний Прилуцького полку Іван Ніс розгорнув активну антиурядову діяльність — він перейшов на бік московського володаря Петра Романова. Його зусиллями зірвана і мобілізація Прилуцького полку для з'єднання із союзною шведською армією, і підроблено підпис Наказного Полковника Троцини — у фальшивому зверненні прилуцьких козаків "про вірність царю". Фактично, Трохим Троцина не зміг нейтралізувати підривну діяльність зрадника Носа, не виконавши наказ Горленка.
Сам Трохим Троцина імовірно вже у листопаді 1708 року приєднався до урядового табору Гетьмана Іоанна Мазепи і був відправлений на чолі дипломатичної місії Гетьманщини для переговорів із урядом Запорозької Січі. Проте місія була перехоплена ворожими московськими загонами, сам Троцина етапований в Слобідську Україну, місто Лебедин. За припущенням історика Сергія Павленка[2], у Лебедині його було страчено московитами разом із іншими старшинами — вірними присязі Гетьману та королю Карлу ХІІ.
Попри розправу із Трохимом Троциною, новий Гетьман Іоанн Скоропадський зміг зберегти вплив клану Троцин принаймні у Срібнянській сотні. Син страченого старшини — Андрій Троцина — очолював сотенний уряд аж до 1739 року, переживши вбивцю свого батька — Петра Романова — на 14 років.
- Троцина Андрій Трохимович – сотник Срібнянської сотні (24.05.1707 р. — †13.01.1732 р.).
- Троцина Антон Трохимович – сотник Срібнянської сотні з 1707 р. (універсал від 24.05.1707 р. прилуцького полковника Дмитра Горленка) на місці батька, звільнений 13.01.1739 р., помер 6.05.1749 р.
- Кривошея В. Національна еліта Гетьманщини. — Ч. 1. — С. 296.
- Павленко С. Загибель Батурина 2 листопада 1708 року. — С. 105.
- Томазов В. В. Троцини // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 160. — ISBN 978-966-00-1359-9.