Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Теоре́ма Слу́цького — твердження в теорії ймовірностей про деякі алгебраїчні властивості збіжності за розподілом випадкових величин. Названа на честь економіста і математика Євгена Слуцького[1]. Іноді також називається теоремою Крамера.
Формулювання
Нехай заданий ймовірнісний простір , і — випадкові величини. Тоді якщо
- ,
де — випадкова величина, і
- ,
де — деяка константа, то
- .
Якщо також то:
Узагальнення
При тих же умовах на послідовності випадкових величин для неперервної функції виконується рівність:
- .
Див. також
Примітки
- ↑ Slutsky E. Über stochastische Asymptoten und Grenzwerte // Metron. — 1925. — Т. 5, вип. 3. — С. 3–89.
Література
- Athreya, Krishna B.; Lahiri, Soumendra N. (2006), Measure theory and probability theory, Springer, ISBN 0-387-32903-X