Бабенко Костянтин Степанович
Бабенко Костянтин Степанович | |
---|---|
Народження | 7 червня 1922 (102 роки) Толока, Решетилівський район |
Смерть | 13 жовтня 2011 (89 років) Полтава, Україна |
Поховання | Полтава |
Країна | СРСР Україна |
Приналежність | СРСР → Україна |
Звання | Генерал-лейтенант |
Війни / битви | Друга світова війна |
Нагороди |
Костянти́н Степа́нович Бабе́нко (1922—2011) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, генерал-лейтенант артилерії.
Життєпис
Народився 1922 року в селі Толока Решетилівського району. Закінчив Сухорабівську середню школу, 1941 року призваний до лав Радянської армії (у якій служив до 1985-го), пройшов шлях від солдата до генерал-лейтенанта.
У лютому 1942 року закінчив Сорочинське зенітно-кулеметне училище, отримав звання молодшого лейтенанта. Направлений в діючу армію, командир взводу зенітно-кулеметної роти 30-ї танкової бригади. Воював на Західному та Воронезькому фронтах. В складі 3-ї танкової армії дійшов до Берліна.
Після закінчення війни служив в складі радянських військ — в ЧССР, Австрії, НДР, потім на Чорноморському флоті.
1966 року закінчив Ленінградську військово-артилерійську академію, призначений командиром полку, по тому — 14-ї дивізії ППО.
Проходив службу на посаді замісника командуючого військами Бакинського округу ППО.
Старший радник по ППО в Сирії, виконував місії у В'єтнамі та Лівані.
На пенсії дружиною Зінаїдою Михайлівною проживали у Полтаві.
1996 року очолив Полтавську обласну організацію ветеранів. Входив до складу ради ветеранської організації України; співпрацював з радою ветеранів Решетилівського району та допомагав у вирішенні питань ветеранів.
Підтримував тісний зв'язок із Сухорабівською школою. Майже щороку проводив зустрічі з учнями, на яких розповідав про вчинки воїнів.
2002 року доклав зусиль до проведення капітального ремонту Сухорабівської школи, якій вже було виповнилося 70 років та вона була непридатною для навчання.
Помер 2011 року.
Нагороди та вшанування
- два ордени Червоного Прапора
- три ордени Червоної Зірки
- орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
- орден «За заслуги» III ступеня
- двома орденами Вітчизняної війни
- орденом Богдана Хмельницького
- 18-ма бойовими медалями, з них дві — «За відвагу».
- почесний громадянин Решетилівського району (2004)
Джерела
- Почесні громадяни Решетилівщини
- Розформування (рос.)
- Короткі біографічні дані (рос.)
- В Полтаві прощалися з генералом Бабенком (рос.)
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 7 червня
- Народились 1922
- Померли 13 жовтня
- Померли 2011
- Померли в Полтаві
- Поховані в Полтаві
- Генерал-лейтенанти (СРСР)
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Богдана Хмельницького II ступеня (СРСР)
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Нагороджені медаллю «За відвагу»
- Уродженці Решетилівського району
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Почесні громадяни Решетилівського району