Публій Папіній Стацій
| Публій Папіній Стацій | ||||
|---|---|---|---|---|
| лат. Statius | ||||
 | ||||
| Народився | 45[1][2] Неаполь, Італія (Стародавній Рим), Стародавній Рим[1][2] | |||
| Помер | 96[1][2] Неаполь, Італія (Стародавній Рим), Стародавній Рим[1] | |||
| Країна | Стародавній Рим | |||
| Діяльність | поет, письменник | |||
| Мова творів | латина | |||
| Жанр | епос | |||
| Magnum opus | Silvaed і Thebaidd | |||
| Батько | Publius Papinius Statiusd | |||
|
| ||||
 Публій Папіній Стацій у Вікісховищі | ||||
Публій Папіній Стацій (45 — 96) — давньоримський поет часів правління імператора Доміціана.
Життєпис
Народився у Неаполі. Походив з родини кампанійських романізованих греків. Далекі предки його були вільновідпущенниками з роду Папінієв. Батько Публія спочатку належав до стану вершників, втім втратив його внаслідок фінансових потрясінь через зміну імператорів після Нерона. Батько Стація викладав у Римі грецьку та римську літератури, брав участь у поетичних конкурсах на Августаліях (у Неаполі), Немейських, Піфійських, Істмійських іграх. Ймовірно, під проводом батька Публій Стацій здобув початкову освіту.
З дитинства Стацій брав участь у поетичних конкурсах у Неаполі та Альбані. Тут він тричі здобував перемогу. Після смерті батька у 79 році Публій Стацій переїхав до Риму, де здобув прихильність та підтримку від багатьох представників римської аристократії. Тут він написав першу велику поему «Фіваїда». Наступною значною працею Публія є «сильви», в яких значне місце присвячено імператору Доміціану. Брав участь у Капітолійських змаганнях з поезії у 94 році, але не зміг здобути перемогу. Розчарування цією невдачею спонували Публія Стація повернутися до Неаполя.
У Неаполі він продовжував працювати над «Сильвами», випустивши ще одну книгу з цього циклу. Там він також здобув прихильність з боку місцевої знаті. Тоді ж він почав роботу над поемою «Ахеллеїда», проте не встиг її завершити.
Творчість
Як поет Публій Стацій був універсальним. Навчений своїм батьком, знайомий з класикою давньоримської та давньогрецької літератури, Стацій міг складати вірші гекзаметром, сапфічною строфою, алкеїві та фалекейські вірші. Був майстром епіграм.
Твори
- Мім «Агава». 80-1 роки.
- «Про Германську війну». 90 рік. Це панегірик перемоги Доміциана над даками та германцями.
- «Фіваїда». 12 книг. Працював з 80 до 92 року.
- «Сильви» 93-96 роки.
- «Ахеллеїда». 95-96 роки.
Родина
Дружина — Клавдія
Дітей не було.
Джерела
- Meike Rühl: Literatur gewordener Augenblick. Die Silven des Statius im Kontext literarischer und sozialer Bedingungen von Dichtung. Berlin 2006. (нім.)
- ↑ а б в г Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в Любкер Ф. Statii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1311–1312.