Аргіназа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аргіназа I
Ідентифікатори
СимволARG1
Номер CAS9000-96-8
Entrez383
HUGO663
OMIM608313
RefSeqNM_000045
UniProtP05089
Інша інформація
Шифр КФ3.5.3.1
ЛокусХр. 6 q23
Аргіназа II
Ідентифікатори
СимволARG2
Entrez384
HUGO664
OMIM107830
RefSeqNM_001172
UniProtP78540
Інша інформація
Шифр КФ3.5.3.1
ЛокусХр. 14 q24.1

Аргіна́зафермент, що каталізує розщеплення аргініну до орнітину і сечовини. Міститься в клітинах печінки тварин, у яких кінцевим продуктом азотистого обміну є сечовина (у деяких риб, амфібій, ссавців тощо). У печінці птахів і більшості плазунів, кінцевим продуктом азотистого обміну у яких є сечова кислота, аргінази немає. Поза циклом сечовини аргіназа може мати інші функції, зокрема, вона забезпечує доступність орнітину для синтезу поліамінів, а також проліну. Km аргіназ ссавців коливається у межах 2—20 мМ[1].

У ссавців існує дві ізоформи аргінази, вони схожі між собою за ензиматичною активністю та потребою у мангані, проте відрізняються субклітинною локалізацією, поширенням у різних тканинах, регуляцією експресії та імунологічною реактивністю. Аргіназа Iцитоплазмататичний фермент циклу сечовини, його експресія відбувається майже винятково у гепатоцитах. Натомість аргіназа II є мітохондріальним ферментом, у невеликих кількостях він наявний у нирках, мозку, тонкому кишківнику, молочних залозах, макрофагах, проте його майже або зовсім немає у печінці. Деякі клітини, наприклад ендотеліоцити аорти пацюків, можуть експресувати обидва ізоферменти. Внаслідок наявності двох ізоферментів аргінази спадковий дефект одного із них може частково компенсуватись активністю іншого, внаслідок чого клінічні симптоми менш виражені[1].

Примітки

  1. а б Wu G, Morris SM Jr (1998). Arginine metabolism: nitric oxide and beyond. Biochem J. 15: 1—17. PMID 9806879.