Дніпроводська вулиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дніпроводська вулиця
Київ
Місцевість ДВС
Район Оболонський
Загальні відомості
Протяжність 1,3 км
Координати початку 50°33′59″ пн. ш. 30°27′43″ сх. д. / 50.566417° пн. ш. 30.461972° сх. д. / 50.566417; 30.461972Координати: 50°33′59″ пн. ш. 30°27′43″ сх. д. / 50.566417° пн. ш. 30.461972° сх. д. / 50.566417; 30.461972
Координати кінця 50°34′01″ пн. ш. 30°28′17″ сх. д. / 50.567194° пн. ш. 30.471583° сх. д. / 50.567194; 30.471583
поштові індекси 04077
Транспорт
Автобуси А 41
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі 1а, 1, 2, 3, 6, 7/1, 8, 9/2, 11, 13, 16
Підприємства 2, 3 та 9-поверхова житлова зубдова; промислова забудова
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10442
У проєкті OpenStreetMap r6673557
Мапа
Мапа

Дніпрово́дська ву́лиця — вулиця в Оболонському районі м. Києва, селище ДВС. Пролягає від шосе Київ — Іванків — Овруч (продовження Мінського проспекту) до шосе на місто Вишгород та Богатирської вулиці.

Прилучаються вулиці Академіка Оппокова, Клари Цеткін, Восьмого Березня та Джерельна.

Історія

Виникла у 1950-х як вулиця без назви на шляху до селища ДВС. Сучасна назва — з 1958 року[1].

Установи

  • № 1а — Дніпровська водопровідна станція та Київський воєнізований гірничо-рятувальний загін;
  • № 16 — Інститут колоїдної хімії та хімії води ім. А. Думанського, технічне відділення.

Примітки

  1. Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України та виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 15 липня 1958 року № 1249 «Про найменування та перейменування вулиць міста Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 958. Арк. 246–260. [Архівовано з першоджерела 26 червня 2013.]

Джерела