ДВС (селище)
| Селище ДВС | ||||||
| Загальна інформація | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 50°34′04″ пн. ш. 30°27′38″ сх. д. / 50.56778° пн. ш. 30.46056° сх. д.Координати: 50°34′04″ пн. ш. 30°27′38″ сх. д. / 50.56778° пн. ш. 30.46056° сх. д. | ||||||
| Країна |
 Україна | |||||
| Адмінодиниця | Київ | |||||
| Головні вулиці | Дніпроводська вулиця | |||||
| Транспорт | ||||||
| Метрополітен |
 «Героїв Дніпра» | |||||
| Зовнішні посилання: | ||||||
| У проєкті OpenStreetMap | ↑421866 ·R (Київ) | |||||
| Карта | ||||||
  Селище ДВС Селище ДВС (Київ) | ||||||
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
Селище ДВС (також Водогі́н) — селище Дніпровської водопровідної станції. Розташоване в Оболонському районі міста Києва, поблизу шляху на Вишгород (між Богатирською вулицею та Мінським проспектом). З іншими частинами Києва забудовою не з'єднане.
За часів Демидова в Києві сталась подія, про яку нечасто згадують. У 1872 році запрацював міський водогін: вода з Дніпра проходила через англійський фільтр і подавалась заможним киянам. Так починалась історія Київводоканалу.[1]
Селище ДВС почало будуватися у 30-і роки ХХ століття разом з пуском у експлуатацію водопровідної станції та відновлювалось та розширювалось в 1950-ті роки як селище для персоналу Дніпровської водопровідної станції (в народі щодо селища також поширена назва «Водогін»). Мало назву селище Дніпроводгоспу.
Було прокладено центральну дорогу — Дніпроводську вулицю та 4 вулиці. Основна забудова — 2-5-поверхова.
2001 року в селищі відкрито першу за його історію церкву — церкву Георгія Побідоносця УПЦ МП. Церква ще не має власного приміщення, однак планується будівництво храму.
Джерела[ред. | ред. код]
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.
- Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
- Монастыри и храмы Киева. Справочник-путеводитель. — Изд. 4-е, доп. // сост. свящ. А. Кандий. — К., 2004. — С. 23–24. (рос.)
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
- ↑ ВІТОЛІН, Олександр (24 січня 2022). Багатій на чолі міста: як Демидов Києвом керував. Вікенд (укр.). Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.