Мінський провулок (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:57, 3 лютого 2019, створена Xsandriel (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мінський провулок
Київ
Місцевість Біличе поле
Район Подільський
Назва на честь м. Мінська
Колишні назви
124-та Нова вулиця, Мала вулиця
Загальні відомості
Протяжність 400 м
Координати початку 50°29′28″ пн. ш. 30°26′08″ сх. д. / 50.491194° пн. ш. 30.435722° сх. д. / 50.491194; 30.435722Координати: 50°29′28″ пн. ш. 30°26′08″ сх. д. / 50.491194° пн. ш. 30.435722° сх. д. / 50.491194; 30.435722
Координати кінця 50°29′15″ пн. ш. 30°26′07″ сх. д. / 50.487611° пн. ш. 30.435361° сх. д. / 50.487611; 30.435361
поштові індекси 04078
Транспорт
Найближчі станції метро  «Нивки»
Автобуси А 32 (по Білицькій вулиці)
Найближчі залізничні станції з. п. Вишгородська
Рух двосторонній
Покриття асфальт, ґрунт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11071
У проєкті OpenStreetMap w31146099
Мапа
Мапа

Мі́нський прову́лок — провулок у Подільському районі міста Києва, місцевість Біличе поле. Пролягає від Рожевої вулиці до Гомельської вулиці.

Прилучаються Мінська вулиця та Гомельський провулок.

Історія[ред. | ред. код]

Провулок виник в першій половині XX століття під назвою 124-та Нова вулиця. З 1944 року набув назву Мала вулиця[1]. Сучасна назва — з 1955 року[2], на честь білоруського міста Мінськ.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]

Джерела[ред. | ред. код]