Ґокі-сітідо

   Кінай

   Східноморський край (Токай)

   Східногірський край (Тосан)

   Північноземний край (Хокуріку)

   Темногірський край (Сан'їн)

   Світлогірський край (Санйо)

   Південноморський край (Нанкай)

   Західноморський край (Сайкай)

Ґокі-сітідо (яп. 五畿七道, ごきしちどう, «п'ять столичних провінцій, сім шляхів») — система територіально-адміністративного поділу Японії, започаткована у «правовій державі» VIII століття періоду Нара. Японський середньовічний синонім слова «Японія».

Короткі відомості

Система ґокі-сітідо була запозичена японцями з Китаю наприкінці VII століття, за правління Імператора Темму, і модифікована у VIII столітті.

Адміністративно-територіального одиницею найвищого рівня в Китаї був «округ» (道, дао). На противагу цьому в Японії адміністративно-територіального одиницею найвищого рівня був «край» або «провінція» (国, куні). Запозичений японцями китайський «округ» (道, до) перетворився у надпровінційну одиницю, аналог «регіону». В Японії таких «регіонів» нараховувалося 7 (七道, сітідо). Вони складалися з провінцій, об'єднані спільним шляхом, який вів до столиці. Ці шляхи поділялися на великі, середні і малі, і були оснащенні станціями. Через це «регіони» часто перекладаються як «шляхи».

Виняток з системи «7 регіонів» становили 5 провінцій столичного регіону Кінай (畿内五国), які складали надпровінційну одиницю «5 столичних провінцій» або «столичний регіон» (五畿, ґокі).

Поділ на регіони виглядав наступним:

«5 столичних провінцій» ґокі

• Кінай (畿内, «Столична округа»)

«7 шляхів» сітідо

• Східноморський край (東海道, Токай-до)　середній шлях
• Східногірський край (東山道, Тюсан-до)　середній шлях
• Північноземний край (北陸道, Хокуріку-до) малий шлях
• Темногірський край (山陰道, Сан'їн-до) малий шлях
• Світлогірський край (山陽道, Сан'йо-до)　великий шлях
• Південноморський край (南海道, Нанкай-до)　малий шлях
• Західноморський край (西海道, Сайкай-до)　малий шлях

За аналогією з сітідо у 1869 році в землях айнів була заснована територіальна одиниця Хоккайдо, «Північноморський край».

Система ґокі-сітідо припинила своє існування після адміністративної реформи 1871 року, яка започаткувала в Японії префектури.

Провінції за регіонами

Край	Провінція	Сучасна префектура	Період існування
Кінай	Ідзумі	Префектура Осака
	Каваті	Префектура Осака
	Сеццу	Префектура Осака
	Ямашіро	Префектура Кіото
	Ямато	Префектура Нара
Східноморський	Ава (Канто)	Префектура Тіба
	Іґа	Префектура Міє
	Ідзу	Префектура Сідзуока
	Ісе	Префектура Міє
	Кадзуса	Префектура Тіба
	Кай	Префектура Яманасі
	Мікава	Префектура Айті
	Мусасі	Префектура Токіо
	Оварі	Префектура Айті
	Саґамі	Префектура Канаґава
	Сіма	Префектура Міє
	Сімоса	Префектура Тіба
	Суруґа	Префектура Сідзуока
	Тотомі	Префектура Сідзуока
	Хітаті	Префектура Ібаракі
Східногірський	Дева	Префектура Ямаґата
	Кодзуке	Префектура Ґумма
	Міно	Префектура Ґіфу
	Муцу	Префектура Міяґі
	Омі	Префектура Сіґа
	Сімоцуке	Префектура Тотіґі
	Сінано	Префектура Наґано
	Хіда	Префектура Ґіфу
Північноземний	Вакаса	Префектура Фукуй
	Етідзен	Префектура Фукуй
	Етіґо	Префектура Ніїґата
	Еттю	Префектура Тояма
	Каґа	Префектура Ісікава
	Ното	Префектура Ісікава
	Садо	Префектура Ніїґата
Темногірський	Івамі	Префектура Сімане
	Ідзумо	Префектура Сімане
	Інаба	Префектура Тотторі
	Тадзіма	Префектура Хіого
	Тамба	Префектура Кіото
	Танґо	Префектура Кіото
	Хокі	Префектура Тотторі
	Окі	Префектура Сімане
Світлогірський	Акі	Префектура Хіросіма
	Бідзен	Префектура Окаяма
	Бінґо	Префектура Хіросіма
	Біттю	Префектура Окаяма
	Мімасака	Префектура Окаяма
	Наґато	Префектура Ямаґуті
	Суо	Префектура Ямаґуті
	Харіма	Префектура Хіого
Південноморський	Ава (Сікоку)	Префектура Токусіма
	Авадзі	Префектура Хіого
	Ійо	Префектура Ехіме
	Кії	Префектура Вакаяма
	Санукі	Префектура Каґава
	Тоса	Префектура Коті
Західноморський	Будзен	Префектура Фукуока
	Бунґо	Префектура Ойта
	Ікі	Префектура Наґасакі
	Осумі	Префектура Каґосіма
	Сацума	Префектура Каґосіма
	Тікуґо	Префектура Фукуока
	Тікудзен	Префектура Фукуока
	Хіґо	Префектура Кумамото
	Хідзен	Префектура Саґа
	Хюґа	Префектура Міядзакі
	Цусіма	Префектура Наґасакі

Джерела та література

Ґокі-сітідо // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)