Префектура Міє розташована в центрі острова Хонсю, на південному кордоні регіонів Кінкі та Тюбу, на березі Тихого океану. Вона займає східну частину півострова Кії. На півночі префектура Міє межує з префектурами Ґіфу та Айті, на північному заході – з префектурою Сіґа, на заході – з префектурою Кіото, на південному заході – з префектурою Нара, а на півдні – з префектурою Вакаяма. Північний кордон Міє проходить по річках Ібі, Наґара, Кісо й Набета, вздовж гірського пасма Йоро. На заході він пролягає горами Судзука, Такамі й полем Одай. Південна межа префектури тягнеться по річці Кумано[3].
Префектура Міє займає територію чотирьох історичних провінцій – Ісе, Іґа, Сіма та частину Кії. Назви цих провінцій використовуються в сучасному діловодстві для районування префектури. Стародавнім центром Міє є терени Ісе. Ця провінція мала споконвічні зв’язки із Імператорським домом Японії. В ній розташовувався головний синтоїстський храм країни – святилище Ісе, присвячений богині сонця Аматерасу. Провінція Іґа була одним з центрів середньовічних диверсантів ніндзя, а провінція Сіма – базою японських піратів. До раннього нового часу землі префектури входили до соціально-культурного регіону, спільного з Кіото та Осакою. Проте після модернізації в новому часі вони стали тяжіти до сусідньої Наґої в префектурі Айті[3].
Основу економіки префектури Міє становить рибальство, суднобудування, машинобудування та комерція. Населені пункти узбережжя затоки Ісе входять до Наґойського промислового району, а міста западини Уено – до Осацького району. Близько 55% населення Міє мешкають на теренах рівнини Ісе, що сполучається з Наґоєю швидкісною залізницею. Найбільшим містом префектури є її адміністративний центр Цу. За рівнем доходів та розвитком промисловості Міє має середні показники по країні[3].
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Префектура Міє
