Префектура Міє
| Префектура Міє | |
 |
|
 Префектура Міє на карті Японії |
|
| Країна | Японія |
| Острів | Хонсю |
| Регіон | Кінкі |
| Центр | Цу |
| ISO 3166-2 | JP-24 |
| Координати: 34°42′ пн. ш. 136°30′ сх. д. / 34.700° пн. ш. 136.500° сх. д. | |
| Площа (на 1 жовтня 2008[1]) | |
| Загалом | 5777,19 км² (25-а) |
| — % води | 0,7% |
| Населення (на 1 січня 2009[2]) | |
| Загалом | 1 870 083 осіб (23-а) |
| Густота | 323,7 осіб/км² |
Префекту́ра Мі́є (яп. 三重県, みえけん, МФА: [mie keɴ]) — префектура Японії в регіоні Кінкі, в центральній частині острова Хонсю. Префектурний центр — місто Цу.
Зміст
Короткі відомості[ред. • ред. код]
Префектура Міє розташована в центрі острова Хонсю, на південному кордоні регіонів Кінкі та Тюбу, на березі Тихого океану. Вона займає східну частину півострова Кії. На півночі префектура Міє межує з префектурами Ґіфу та Айті, на північному заході – з префектурою Сіґа, на заході – з префектурою Кіото, на південному заході – з префектурою Нара, а на півдні – з префектурою Вакаяма. Північний кордон Міє проходить по річках Ібі, Наґара, Кісо й Набета, вздовж гірського пасма Йоро. На заході він пролягає горами Судзука, Такамі й полем Одай. Південна межа префектури тягнеться по річці Кумано[3].
Префектура Міє займає територію чотирьох історичних провінцій – Ісе, Іґа, Сіма та частину Кії. Назви цих провінцій використовуються в сучасному діловодстві для районування префектури. Стародавнім центром Міє є терени Ісе. Ця провінція мала споконвічні зв’язки із Імператорським домом Японії. В ній розташовувався головний синтоїстський храм країни – святилище Ісе, присвячений богині сонця Аматерасу. Провінція Іґа була одним з центрів середньовічних диверсантів ніндзя, а провінція Сіма – базою японських піратів. До раннього нового часу землі префектури входили до соціально-культурного регіону, спільного з Кіото та Осакою. Проте після модернізації в новому часі вони стали тяжіти до сусідньої Наґої в префектурі Айті[3].
Основу економіки префектури Міє становить рибальство, суднобудування, машинобудування та комерція. Населені пункти узбережжя затоки Ісе входять до Наґойського промислового району, а міста западини Уено – до Осацького району. Близько 55% населення Міє мешкають на теренах рівнини Ісе, що сполучається з Наґоєю швидкісною залізницею. Найбільшим містом префектури є її адміністративний центр Цу. За рівнем доходів та розвитком промисловості Міє має середні показники по країні[3].
Адміністративний поділ[ред. • ред. код]
|
|||||||||||
Освіта[ред. • ред. код]
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
Джерела та література[ред. • ред. код]
- (яп.) Префектура Міє // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Міє (24). — Токіо: Кадокава Сьотен, 1983.
- Префектура Міє // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання[ред. • ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Префектура Міє
|
||||||||
