Префектура Сідзуока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Префектура Шідзуока
Flag of Shizuoka Prefecture.svg
 Прапор
Map of Japan with highlight on 22 Shizuoka prefecture.svg
Префектура на карті Японії
Країна Японія Японія
Регіон Чюбу, Східномор'я
Центр Сідзуока
Код 22000-1
ISO JP-22
Площа 7780,42 км²[1]
(є невизначені кордони)
Населення 3 752 078 осіб
(Станом на 1 серпня 2011)
Густота 482 осіб/км²
Зв'язок Офіційна сторінка
Map
проєкт

Префекту́ра Сідзуо́ка (яп. 静岡県, しずおかけん, МФА[ɕizuoka keɴ]?) — префектура в Японії, в регіоні Чюбу, Східномор'я. Розташована в східній частині острова Хонсю, на узбережжі Тихого океану. Адміністративний центр префектури — Сідзуока. Межує з префектурами Канаґава, Яманасі, Наґано та Айті.  на основі провінцій Тотомі й Суруґа. Площа становить 7780,42 км². Станом на 1 серпня 2011 року в префектурі мешкало 3 752 078 осіб. Густота населення складала 482 осіб/км². Основою економіки є сільське господарство, вирощування чаю, рибальство[2].

Короткі відомості[ред. | ред. код]

Гора Фудзі на тлі чайних плантацій.

Префектура Сідзуока розташована на сході острова Хонсю, в південно-східній частині регіону Тюбу. На сході вона межує з префектурою Канаґава, на півночі — з префектурами Яманасі та Наґано, на заході — з префектурою Айті. Південь Сідзуоки омивають води Тихого океану. Протяжність префектури з півночі на південь становить 118 км, з заходу на схід — 155 км. Адміністративний центр — місто Сідзуока, назване на честь гори Сідзухата[3].

Префектура Сідзуока займає територію історичних провінцій Ідзу, Суруґа й Тотомі. Вони виконували роль коридору між Західною та Східною Японією.В середньовіччі ці землі належали самурайському роду Імаґава, гегемону регіону Східномор'я. В ранньому новому часі провінції перейшли сьоґунату Токуґава та володарям його васальних уділів. Через Ідзу, Суруґу й Тотомі проходила головна стратегічна транспортна артерія старої Японії — Східноморський шлях. Він сполучав Едо, політично-адміністіративний центр країни, зі столицею Кіото[3].

Рельєф префектури Сідзуока гористий. Більшість населених пунктів розташовані в долинах річок та плато, що пролягають вздовж тихоокеанського узбережжя на півдні. Так само на півдні сконцентровані основні підприємства та промислові заводи префектури. Транспортне сполучення між західними й східними районами розвинене краще ніж сполучення між півднем і гористою північчю[3].

Територія префектури Сідзуока поділяється на три регіони, розділені річками Фудзі й Ой, — східний, середній і західний. Центрами першого виступають міста Нумадзу й Фудзі, другого — Сідзуока та Сімідзу, третього — Хамамацу. Східний півострів Ідзу окремо ділиться на південний, східний і західні райони. Їх центрами є міста Сімода, Атамі й Місіма[3].

Основою економіки префектури Сідзуока є рибальство, вирощування і виготовлення чаю, харчова і текстильна промисловість, машинобудування, туризм. Поділ населення за секторами економіки повторює загальнояпонський розподіл — більшість зайнята в третинному секторі торгівлі й послуг. Західна частина префектури входить до Наґойського промислового району. Мешканці префектури проживають переважно на півдні. Північні райони, а також терени півострова Ідзу заселені слабо[3].

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Інститут географії Японії. 2010.10.1
  2. Кітаґава Міцуо. Префектура Сідзуока // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Шьоґакукан, 1994—1997.
  3. а б в г д Префектура Сідзуока // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Префектура Сідзуока // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Префектура Сідзуока