Дені Верас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 00:20, 29 серпня 2019, створена BunykBot (обговорення | внесок) (Додавання дати до шаблону)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дені Верас (Denis Veiras; бл. *1635 в м. Але (Alès), Лангедок, Франція — бл. †1700) — французький протестант, письменник, автор відомої утопії «Історія севарамбів».

Біографія

[ред. | ред. код]

Про життя Дені Вераса відомо небагато, рік його народження та смерті відомі приблизно.

Верас народився в протестантській сім'ї дрібної буржуазії. Кар'єру він розпочав з того, що записався в королівську армію і два роки брав участь у війні за П'ємонт. Після цього отримав освіту і в 1660 році став доктором права. Верас готувався стати адвокатом в парламенті Тулузи, проте через релігійні переслідування протестантів змушений був емігрувати в Англію. Там він служив у другого герцога Бекінгема. В 1675 році в Лондоні виходить перше видання його єдиної книги «Історія севарамбів». Після опали Бекінгема повернувся до Франції, проте після відновлення дії Нантського едикту був змушений емігрувати до Голландії, де губиться його слід.

Книга

[ред. | ред. код]

Перше видання «Історії севарамбів» вийшло англійською мовою в 1675 році в Лондоні. Французьке видання вийшло в двох томах в 1677-79, у 1683 з'явився голландський переклад, у 1689 німецький, у 1728 італійський.

Зміст книги являє собою історію заснування колонії в Австралії. Король Севаріас та його супутники пробують різні державні системи, і, зрештою, зупиняються на одній, найприйнятнішій. Це конституційна монархія, в якій немає дворянства, приватної власності, всі зобов'язані працювати 8 годин на добу, а діти виховуються державою. Розповідь ведеться від капітана Сідена, корабель котрого направляючись з Голландії до Батавії сів на мілину біля берегів Австралії, і котрому довелося прожити п'ятнадцять років серед народу севарамбів.

Це перша антирелігійна утопія.

Книга була настільки правдоподібною, що редактор газети «Journal des Sçavans» в рецензії 1678 року не міг вирішити, справжній це опис, чи вдала містифікація.

Посилання

[ред. | ред. код]