Руфус Кінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:25, 21 вересня 2019, створена Shkod (обговорення | внесок) (вікіфікація)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руфус Кінг
англ. Rufus King
Народився24 березня 1755(1755-03-24)[1][2][…]
Скарборо, Камберленд, Массачусетс, США
Помер29 квітня 1827(1827-04-29)[1][2][…] (72 роки)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1]
ПохованняGrace Episcopal Churchyardd[3]
Країна США
Діяльністьполітик, адвокат, дипломат
Alma materГарвардський університет, The Governor's Academyd і Columbia Grammar & Preparatory Schoold
Знання мованглійська
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук і Американське антикварне товариство
Суспільний станрабовласник[d][4]
ПосадаUnited States Ambassador to the United Kingdomd, член Асамблеї штату Нью-Йоркd, сенатор США[5], сенатор США[5], сенатор США[5], сенатор США[5], сенатор США[5], сенатор США[5], сенатор США[5], сенатор США[5], сенатор США[5], сенатор США[5] і Delegate to the United States Constitutional Conventiond[6]
ПартіяФедералістська партія
БатькоCapt. Richard Kingd[7]
МатиIsabella Kingd[7]
Брати, сестриCyrus Kingd, William Kingd і Mary King Southgated
У шлюбі зMary Alsop Kingd
ДітиJames G. Kingd, John Alsop Kingd, Charles Kingd, Edward Kingd і Frederick Gore Kingd
Автограф
Нагороди

Руфус Кінг (Кінґ; англ. Rufus King; 24 березня 1755(17550324) — 29 квітня 1827) — американський політик, адвокат і дипломат.

Народився на території сучасного штату Мен. Старший син заможного фермера і крамаря, закінчив Гарвардський університет. Вивчав право та адвокатував у Массачусетсі. Блискучий промовець, один із перших борців проти рабства, обирався до конгресу штату Массачусетс і Континентального конгресу. Один з наймолодших делегатів Філадельфійського конвенту. Один з найкращих речників сильного федерального уряду. Його нотатки про події на конвенті стали у пригоді історикам.

1788 року переїхав до Нью-Йорка, де брав активну участь у політичному житті; кілька разів обирався до Сенату. Був директором Першого банку Сполучених Штатів і послом у Великій Британії.

Двічі балотувався на посаду віце-президента, одного разу на президента, але всі три рази зазнав поразки.

Примітки

Посилання