Монастир Сітенно
| Монастир Шітенно | |
|---|---|
 | |
| 34°39′14.04″ пн. ш. 135°30′59.22″ сх. д. / 34.65390° пн. ш. 135.51645° сх. д. | |
| Адреса | префектура Осака, місто Осака, район Теннодзі, квартал Шітеннодзі 1-11-18 |
| Титул | гора Арахака[1] |
| Інші назви | Монастир Тенно[2] Монастир Конкомьо Шітенно Дайґококу[3] Монасттир Міцу[4] Монастир Наніва[5] Монастир Хоріє[6] |
| Секта | Ва |
| Статус | Головний монастир секти |
| Святиня | статуя бодгістаттви Каннон |
| Засновано | 593 |
| Засновник | принц Шьотоку |
Монасти́р Шітенно́ або Шітенно́-дзі́ (яп. 四天王寺, してんのうじ, МФА: [ɕiten̚.noː d͡ʑi], «монастир чотирьох небесних королів») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Ва. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Осака, місто Осака, район Теннодзі, квартал Шітеннодзі 1-11-18. Монастирський титул — гора Арахака[1]. Заснований 593 року. Головною святинею монастиря є статуя бодгістаттви Каннон. До цінних пам'яток належать Лотосова сутра (національний скарб Японії), храм Рокудзі (важлива культурна пам'ятка Японії), картина мандали (важлива культурна пам'ятка Японії), тощо. Один з найстаріших центрів буддизму в Японії. Протягом середньовіччя і нового часу був осередком секти Тендай.
Короткі відомості
За переказом «Анналів Японії» Шітеннодзі був заснований у 593 році принцом-регентом Сьотоку. Монастир споруджувався для відзначення перемоги у громадянській війні про-буддистських сил, які очолював Соґа но Умако, над синтоїстькими силами під командуванням Мононобе но Морії. Дерев'яні споруди Шітеннодзі — Великі південні ворота, Середні ворота, П'ятиярусна пагода, Золота зала і Лекційна Зала — розташовувалися у своєрідній манері: в одну лінію, що тягнулася з півдня на північ[7]. Окрім них на території монастиря існували 4 службові будівлі, які займалися матеріальною і медичною допомогою прихожанам.
У 836 році Шітеннодзі сильно постраждав від удару блискавки, а у 960 році від пожежі згоріли дощенту основні культові споруди монастиря.
У 11 столітті Шітеннодзі відреставрували і він став місцем паломництва японської аристократії та монарших осіб. Монастир був одним із центрів культу принца Шьотоку, якого вважали батьком-засновником японського буддизму. У Шітеннодзі тривалий час навчалися засновники різних японських сект: Сайтьо, Кукай, Сінран та Іппен.
У 1576 році Шітеннодзі згорів у ході війни Оди Нобунаґи з військами сектантів Ісіями-Хонґандзі. Монастир був відбудований Тойотомі Хідейосі, але знову згорів під час Осацьої кампанії Токуґави Ієясу 1614 року. Сьоґунат Токуґава відновив Шітеннодзі з нуля, але у 1801 році його вкотре спопелила блискавка. Чергові реставраційні роботи були закінчені через 11 років.
У новітні часи Шітеннодзі знову пережив ряд лих. 1934 року великий тайфун пошкодив П'ятиярусну пагоду і Середні ворота, які відремонтували за 5 років, але під час Другої світової війни, у 1945 році, він згорів в ході бомбардування Осаки силами ВПС Армії США. Протягом 1957 — 1963 років Шітеннодзі вкотре відбудували, але не з дерева, а залізобетону. У такому вигляді монастир зберігається по сьогодні.
Сучасний Шітеннодзі складається з центрального комплексу будівель, які відреставровані у корейсько-китайському стилі 6 століття, типовому для культури Асука (Райські ворота, Ворота Ніо, П'ятиярусна пагода, Золота зала, Лекційна зала); Павільйону Шьотоку[8], Ранкової Зали[9] (1623), Світлого павільйону п'яти мудростей[10] (1617), Кам'яних торії[11] (1294) та ряду інших споруд.
Галерея
-
Райські ворота -
Галерея центрального комплексу -
Золота зала -
Лекційна зала
Примітки
- ↑ яп. 荒陵山, あらはかさん.
- ↑ яп. 天王寺.
- ↑ яп. 金光明四天王大護国寺.
- ↑ яп. 御津寺.
- ↑ яп. 難波大寺.
- ↑ яп. 堀江寺.
- ↑ Цей порядок розташування монастирських споруд прийнято називати в японському мистецтвознавстві «розташуванням Шітеннодзі» (四天王寺式伽藍配置).
- ↑ яп. 聖霊院.
- ↑ яп. 六時堂. Входить до списку Цінних культурних пам'яток Японії.
- ↑ яп. 五智光院. Входить до списку Цінних культурних пам'яток Японії.
- ↑ Входить до списку Цінних культурних пам'яток Японії.
Джерела та література
- 四天王寺（考古学ﾗｲﾌﾞﾗﾘｰ62） / 中村浩,南谷恵敬著. 東京 : ニュー･サイエンス社 , 1991.
- 四天王寺古文書（清文堂史料叢書 第78-79刊） / 棚橋利光編. 大阪: 清文堂出版, 1996.
Посилання
