593
Рік | 590 · 591 · 592 — 593 — 594 · 595 · 596
|
---|---|
Десятиліття | 570-ті · 580-ті — 590-ті — 600-ті · 610-ті
|
Століття | IV · V — VI — VII · VIII
|
Тисячоліття | 1-ше до н. е. — 1-ше — 2-ге
|
Григоріанський | 593 DXCIII |
Римський Ab urbe condita |
1346 |
Візантійський | 6101 – 6102 |
Вірменський | 42 ԹՎ ԽԲ
|
Китайський | 3289 – 3290 壬子 – 癸丑 |
Ефіопський | 585 – 586 |
Єврейський | 4353 – 4354 |
Індуїстські | |
- Вікрам самват | 648 – 649 |
- Шака самват | 515 – 516 |
- Калі Юґа | 3694 – 3695 |
29 BP – 28 BP | |
843 | |
-1199 – -1198 | |
30 BH – 29 BH |
Раннє Середньовіччя. Триває чума Юстиніана. У Східній Римській імперії продовжується правління Маврикія. Лангобарди частково окупували Італію і утворили в ній Лангобардське королівство. Франкське королівство розділене між спадкоємцями Хлотара I. Іберію займає Вестготське королівство. В Англії розпочався період гептархії. Авари та слов'яни утвердилися на Балканах.
Китай об'єднаний під правлінням династії Суй. Індія роздроблена. В Японії триває період Ямато. У Персії править династія Сассанідів. Степову зону Азії та Східної Європи контролює Тюркський каганат, розділений на Східний та Західний.
На території лісостепової України в VI столітті виділяють пеньківську й празьку археологічні культури. VI століття стало початком швидкого розселення слов'ян. У Північному Причорномор'ї співіснують різні кочові племена, зокрема кутригури, утигури, сармати, булгари, алани, авари, тюрки.
Події[ред. | ред. код]
- Візантійський полководець Пріск здобув низку перемог над слов'янами, аварами й гепідами на південь від Дунаю. Далі візантійське військо переправилося через Дунай у Волощину, продовжуючи переможний похід. Але на зиму військо повернулося за Дунай попри веління імператора Маврикія.
- У Франкському королівстві війська Фредегунди завдали поразки силам Хільдеберта II[1].
- у Персії Хосров II переміг узурпатора Ормізда V.
- В Японії принца Сьотоку призначено регентом імператриці Суйко.
Народились[ред. | ред. код]
Померли[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ Henri Martin, Histoire de France:, Volume 2, Furne, 1865