Функція Мебіуса
Ця стаття не містить посилань на джерела. (вересень 2019) |
Функція Мебіуса — мультиплікативна функція, яку застосовують у теорії чисел і комбінаториці, названа на честь німецького математика Мебіуса, який вперше розглянув її у 1831 р.
визначена на множині всіх натуральних чисел і набуває значення в залежності від вигляду розкладання числа на прості множники:
- , якщо ;
- , якщо ділиться на квадрат простого числа;
- , якщо канонічний розклад має вигляд , де прості множники різні.
Функція Мебіуса мультиплікативна: для довільних взаємно простих чисел і виконується рівність
Сума значень функції Мебіуса по всім дільникам цілого числа дорівнює нулю:
Звідси, зокрема, випливає, що для довільної непорожньої скінченної множини кількість різних підмножин, які містять непарне число елементів, дорівнює кількості різних підмножин, які містять парне число елементів — факт, який застосовується у формулі обертання Мебіуса.
Функція Мебіуса пов'язана з функцією Ейлера таким співвідношенням:
де в правій частині перераховуються всі дільники числа .
Для арифметичних функцій і ,
тоді і тільки тоді, коли
- .
Цю рівність також називають принципом обернення Дедекінда-Ліувілля на честь німецького математики Ріхарда Дедекінда (1831—1916) та французького математика Жозефа Ліувілля (1809—1882).
Для дійснозначних функцій і , визначених при ,
тоді і тільки тоді, коли
- .