Федоренко Степан Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Степан Олексійович Федоренко
Народження 20 квітня 1908(1908-04-20)
Київ
Смерть 27 квітня 1972(1972-04-27) (64 роки)
Баку
Поховання Алея честі
Країна Російська імперія
СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1930—1932, 1941—1945
Партія КПРС
Звання сержант
Формування 331-а стрілецька дивізія
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоної Зірки Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Федоренко.

Степа́н Олексі́йович Федоре́нко (нар. 1908 — пом. 1972) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир відділення 1-го стрілецького батальйону 1106-го стрілецького полку 331-ї стрілецької дивізії (31-а армія), сержант. Герой Радянського Союзу (1945).

Життєпис

Народився 20 квітня 1908 року в місті Києві в родині робітника. Українець. У пошуках кращого життя дістався Баку (Азербайджан), де здобув кваліфікацію бетонщика. Працював на будівництві мостів через річки. Обирався депутатом Бакінської міської ради депутатів трудящих.

У 1930—1932 роках проходив дійсну військову службу в лавах РСЧА. Вдруге призваний Бакінським МВК у 1941 році. Учасник німецько-радянської війни з липня 1941 року. Член ВКП(б) з 1943 року. Воював на 2-му та 3-му Білоруських фронтах. Був контужений та двічі поранений.

Особливо командир стрілецького віддділення 1-го стрілецького батальйону 1106-го стрілецького полку 331-ї стрілецької дивізії сержант С. О. Федоренко відзначився під час визволення Білорусі.

Одним з перших на чолі свого відділення уплав форсував річку Березину й, діставшись західного берега, гранатою знищив обслугу станкового кулемета і кинджалом зарізав німецького офіцера. Потім стрімким кидком уперед досяг позиції 81-мм міномета, який заважав просуванню радянської артилерії, й другою гранатою знищив його обслугу. На підступах до міста Борисова сержант С. О. Федоренко з трьома бійцями блокував ворожий ДЗОТ, тим самим давши можливість бійцям батальйону увірватись на околицю міста.[1]

Після закінчення війни демобілізувався й повернувся в Баку. Помер 27 квітня 1972 року. Похований на Алеї почесного поховання.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм»[2], сержантові Федоренку Степану Олексійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7483).

Також нагороджений орденом Червоної Зірки (15.08.1944) і медалями.

Примітки

  1. ↑ Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Представлення до присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 30 січня 2016.
  2. ↑ Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24.03.1945 року. (рос.). Архів оригіналу за 13.03.2012. Процитовано 30.01.2016.

Посилання
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Федоренко_Степан_Олексійович&oldid=27702706