Відзнака снайпера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Відзнака снайпера 3-го ступеня

Відзнака снайпера (нім. Scharfschützenabzeichen) — нарукавний шеврон, нагорода для снайперів Вермахту і військ СС (пізніше також стало можливим нагородження військовослужбовців сухопутних частин Люфтваффе і Крігсмаріне).

Історія

Відзнака снайпера була введена з ініціативи Адольфа Гітлера 20 серпня 1944 року, щоб відзначити найуспішніших стрільців армії і військ СС. За додатковим указом Верховного командування німецьких Збройних сил від 14 грудня 1944 року, стало можливим нагородження солдатів інших родів військ.

Опис знака

Відзнака німецького снайпера виготовлялася з стандартного армійського сукна кольору фельдграу (сірий). Мала овальну форму розміром 70×55 мм. На ній будь-яким способом вишивалися чорна голова орла з жовтим дзьобом, з трьома зеленими дубовим листям і жолудем.

Перший варіант відзнаки, який так і не був реалізований

Згідно з європейськими геральдичним традиціям орел символізує силу, пильність, агресивність. Дубове листя в геральдиці і військових нагородах -символ сили, могутності, мужності і військової доблесті. Якщо дубове листя зображувалися разом з жолудями, це служило емблемою зрілої, повної сили.

Умови нагородження

Відзнака мала 3 ступеня, які відрізнялись кольором обрамлення. У відзнаки снайпера, на відміну від інших нагород, чим вищий номер ступені, тим вищий ступінь нагороди:

  • Відзнака 3-го ступеня (із золотим обрамленням) — за 60 і більше підтверджених знищень ворога.
  • Відзнака 2-го ступеня (із срібним обрамленням) — за 40 підтверджених знищень ворога.
  • Відзнака 1-го ступеня (без обрамлення) — за 20 підтверджених знищень ворога.

Відлік починали вести з 1 вересня 1944 року. Підтвердження ураження цілі підтверджувалось офіцером або двома солдатами/унтер-офіцерами, які зафіксували факт знищення. В умовах війни реальна кількість перемог снайпера перевищувало задокументовані поразки, крім того, як правило, снайперам не зараховували цілі, ліквідовані поза «полювання», скажімо, при відбитті атак в складі своїх підрозділів.

Снайпери, які мали вже мали свій рахунок, часто чималий, до зазначеної дати, по суті обнулили свої дані, і в залежності від кількості вбитих солдатів противника вони нагороджувалися Залізним хрестом 1-го або 2-го класу.

Знак носився на правому рукаві. У 1945 році, після випадків негайної розправи над захопленими снайперами, упізнаними по нашивки, багато снайпери вважали за краще не носити снайперський знак на формі.

Нагороджені відзнакою 3-го ступеня

Цікаві факти

  • У відеогрі Velvet Assassin відзнака 3-го ступеня є одним із колекційних предметів. Всього у грі можна знайти 6 відзнак.

Джерела

  • Jörg Nimmergut: Deutsche Orden und Ehrenzeichen bis 1945. Band 4: Württemberg II — Deutsches Reich. Zentralstelle für wissenschaftliche Ordenskunde, München 2001, ISBN 3-00-00-1396-2.
  • Brian L. Davis: Uniformen und Abzeichen des deutschen Heeres 1933—1945. Motorbuch-Verlag, Stuttgart 1973, ISBN 3-87943-301-1 (Überarbeitete Neuauflage, Spezialausgabe. ebenda 2003, ISBN 3-613-02359-8 (Motorbuch-Verlag spezial)).
  • Christian Zentner (Hrsg.): Soldaten im Einsatz. Die deutsche Wehrmacht im Zweiten Weltkrieg. Jahr Verlag, Hamburg 1977.
  • Einführungserlaß für das Scharfschützenabzeichen vom 20. August 1944, Allgemeine Heeresmitteilungen Nr. 468, S. 255