Академія наук Республіки Таджикистан
| Академія наук Республіки Таджикистан | |
|---|---|
| тадж. Академияи милли илмҳои Ҷумҳурии Тоҷикистон (2020) | |
 | |
| Тип | академія наук |
| Засновано | 1951[1] |
| Країна |  Таджикистан |
| 38°34′8.0040001000116″ пн. ш. 68°47′26.988000099999″ сх. д. / 38.56889° пн. ш. 68.79083° сх. д. | |
| Членство | Association of Academies and Societies of Sciences in Asiad[2] Міжнародна асоціація академій наук[3] Міжакадемічне партнерствоd[4] Міжнаціональна Наукова Радаd[5] |
| Дочірня(і) організація(ї) | Physical and Technical Institute named after S.U. Umarovd |
| Вебсайт: anrt.tj | |
 | |
 Академія наук Республіки Таджикистан у Вікісховищі | |
Академія наук Республіки Таджикистан — найвища наукова установа Республіки Таджикистан, розташована у столиці держави місті Душанбе.
З історії та сьогодення установи
Таджицька академія наук заснована у 1951 році на базі Таджицького філіалу АН СРСР як Академія наук Таджицької РСР. Першим Президентом (Головою) Академії наук ТРСР був Айні Садріддін.
Станом на 1958 рік АН Таджицької РСР мала 2 відділи: суспільних наук і природничих наук, які об'єднували 10 галузевих інститутів та 5 відділень; при АН існувала Памірська біологічна станція, ботанічні сади, заповідники, наукова бібліотека та інші структурні підрозділи. У 1959 році у складі установи було 3 почесні академіки, 16 академіків і 13 член-кореспондентів[6].
За СРСР головна увага спрямовувалася на розробку питань бавовництва, тваринництва, іригації, меліорації, гідроенергетики, на відшукання і освоєння родовищ корисних копалин. Як і раніше, нині чільне місце в дослідженнях таджицьких вчених займають проблеми розвитку основних економічних районів республіки, особливо гірських і високогірних. Широкі дослідження провадяться в галузі суспільних наук, розробляється наукова проблематика таджицької мови, складаються словники, досліджуються старовинні рукописи, фольклор, археологічні пам'ятки, вивчається історія, культура і розвиток філософської думки таджицького народу.
Від 1991 року — Академія наук Республіки Таджикистан.
Починаючи від 2005 року Президентом АН РТ є академік АН РТ М. І. Ілолов.
Нині (2000-ні) в системі академії 3 відділення і 20 науково-дослідницьких інститутів:
- до відділення фізико-математичних, хімічних і геологічних наук відносяться науково дослідницькі інститути: математики; фізико-технічний ім. С. У. Умарова; астрофізики; хімії ім. В. И. Нікітіна; геології; сейсмостійкого будівництва та сейсмології; водних проблем, гідроенергетики і екології;
- до складу відділення біологічних і медичних наук входять такі науково-дослідницькі інститути: ботаніки; зоології та паразитології ім. Є. Н. Павловського; фізіології рослин і генетики; гастроентерології; Памірський біологічний ім. Х. Ю. Юсуфбекова;
- структуру відділення суспільних наук складають науково-дослідницькі інститути: історії, археології та етнографії ім. А. Доніша; мови та літератури ім. А. Рудакі; економіки; сходознавства та письмової спадщини; філософії ім А. М. Багоутдинова, гуманітарних наук, демографії, держави і права;
- діють також Памірський філіал, до складу якого входять 2 інститути, Худжандський науковий центр, Хатлонський науковий центр і низка інших установ, видавництво «Доніш», Центральна наукова бібліотека ім. Індіри Ганді.
Виноски
- ↑ ROR Data — v1.19 — 2023. — doi:10.5281/ZENODO.7644942
- ↑ http://aassa.asia/member/academies.php
- ↑ https://www.int-maan.by/rus/full_members.php
- ↑ https://web.archive.org/web/20221208195542/https://www.interacademies.org/network/member-academies
- ↑ https://web.archive.org/web/20221009095816/https://council.science/members/online-directory/
- ↑ Академія наук Таджицької РСР // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с., стор. 105
Посилання
- Академія наук Республіки Таджикистан (рос.)
- Академія наук Таджицької РСР // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с., стор. 105
